Демобілізація і кінець ери ТЦК? Україна готує наймасштабнішу реформу мобілізації за час війни

1 травня 2026 року президент Володимир Зеленський оголосив про новий етап армійської реформи. Він анонсував збільшення зарплат усім військовим, створення нової системи "бойових" контрактів і встановлення чітких термінів служби. Заява президента викликає дежавю. Наприкінці 2023-го Зеленський уже обіцяв військовим демобілізацію. Тоді урядовці прописали чіткі терміни служби в законопроєкті про оноволення мобілізаційних правил. Однак напередодні фінального голосування в Раді командування попросило депутатів виключити з документа положення про демобілізацію. Чому? Щоби не послаблювати фронт одномоментним звільненням понад сотні тисяч воїнів . Більш ніж два роки влада ігнорувала суспільний запит на встановлення строків служби. А в 2026-му Зеленський неочікувано навіть для Міністерства оборони і Генерального штабу вирішив перервати мовчанку. Він поставив урядовцям і військовим задачу створити можливості для демобілізації бійців. Це лише перший крок до "великої трансформації" війська. У пулі реформаторів – представники Міноборони, Генштабу й Офісу президента. "Українська правда" з'ясувала, як може змінитися система мобілізації в Україні. Які умови планують закласти в нові контракти. Хто матиме можливість звільнитися зі служби. Як збираються змінити систему винагород за виконання бойових завдань. І який наступний крок армійської реформи. Важливе уточнення: описані в матеріалі пропозиції ще не закладені ані в законопроєкти, ані в урядові постанови. Ми зібрали найактуальніші напрацювання Міноборони, Генштабу й ОП. Але зміни в проєкти вносяться ледь не щодня. Тож деякі речі можуть так і не потрапити до фінальних документів. "Консенсусу по термінах служби немає. Генштаб проти. Позиція військового керівництва зводиться до того, що в разі масштабної демобілізації значно зменшиться комплектація війська", – в середині квітня 2026-го розповідав співрозмовник УП в Офісі президента. Хоч Зеленський уже анонсував строки служби, урядовці та військові досі ламають списи над моделями їхнього впровадження. Реформаторам вдалося домовитися про контрактний підхід до демобілізації бійців.  Актуальний на сьогодні проєкт передбачає впровадження трьох видів контрактів із чіткими термінами служби – як для чинних військових, так і для новобранців. Мобілізовані матимуть можливість підписати контракт із гарантованою демобілізацією і відстрочкою до наступного призову в армію, а контрактники зможуть переукласти свої договори з державою. Попередній період служби не враховуватиметься в новий контракт. Але впливатиме на тривалість відстрочки, яку планують розраховувати індивідуально. "Опція не підписувати контракт залишиться. Але в контрактників з'являться чіткі терміни служби: 10 місяців – для чинних військових на бойових посадах, 14 місяців – для новобранців-претендентів на бойові посади, 2 роки для всіх інших посад – від пілота БПЛА до медійника (стосується чинних військових і новобранців – УП) . До того ж вони самі можуть обирати собі посади – і бойові, і тилові", – не під запис розповідає УП один із посадовців, якому відомі деталі пропозицій урядовців і командування. Мінімальну зарплату військових у тилу планують підвищити з 20 до 30 тисяч. Приблизно вдвічі збираються збільшити заробітну плату командирам різних рівнів. Значно більше платитимуть воїнам, які підпишуть так звані "бойові" контракти. Урядовці й військове керівництво пропонують запровадити систему винагород за ризик "10/20/40". "10 тисяч на день за перебування на позиції. 20 – за ударно-пошукові дії (повернення втрачених позицій, зачистка). 40 – за активні наступальні дії. В середньому піхотинець, який регулярно виконує бойові завдання, буде отримувати 250 – 400 тисяч на місяць", – пояснює залучений до розробки армійської реформи співрозмовник УП. "Ми встановимо максимальний граничний поріг по виплатах, щоб  уникнути зловживань". Виплати за системою "10/20/40" будуть нараховувати бійцям на підставі наказів командирів військових частин. Автор: Андрій Калістратенко, УП У Міноборони і Генеральному штабі до кінця травня 2026-го мають фіналізувати напрацювання по контрактах із чіткими термінами служби. Усі нововведення планують врегулювати постановами Кабміну. Наступний етап армійської реформи – перезавантаження територіальних центрів комплектування і соціальної підтримки (ТЦК та СП). Із початку повномасштабного вторгнення РФ українці надіслали омбудсману Дмитру Лубінцю майже 12 тисяч звернень щодо порушення їхніх прав під час мобілізації, повідомили УП в Офісі уповноваженого  Верховної Ради з прав людини. Левова частка скарг на дії ТЦК та СП надійшла за останні два роки. Автор: Андрій Калістратенко, УП Розібратися з питанням "бусифікації" президент доручив новопризначеному міністру оборони Михайлу Федорову в січні 2026-го. Як відомо УП від співрозмовників у парламенті, команда МОУ пропонує трансформувати ТЦК та СП в "Офіси резерву+" з окремими підрозділами – офісами комплектування та офісами супроводу. Співробітники офісів комплектування займатимуться обліком військовозобов'язаних, плануванням мобілізаційних заходів, рекрутингом, оформленням на службу. Додатково в громадських місцях розміщуватимуться точки рекрутингу. В окремих приміщеннях будуть хаби комплектування – бази для розміщення добровольців і доставлених поліцією військовозобов ' язаних на період процедури залучення до війська. Перевірка документів, проведення військово-лікарської комісії (ВЛК), оцінка психічної стійкості та професійної придатності – короткий перелік задач працівників х а бів із проєкту МОУ. Спеціалісти офісів супроводу відповідатимуть за "соціалку". Так, ТЦК та СП займаються не лише мобілізацією, а ще й мають вирішувати безліч соціальних питань – від оформлення компенсацій пораненим бійцям і одноразових виплат родинам загиблих воїнів до організації похоронів. Ця частина їхньої роботи часто просідає, бо військові завантажені мобілізаційними заходами. Усі соціальні функції можуть перебрати офіси супроводу. Деякі з них, як-от оформлення виплат і формування довідок, у Міноборони хочуть цифровізувати. Плюси змін очевидні: розосередження і розподіл навантаження між структурними підрозділами. Але є нюанси. По-перше, потрібно знайти й облаштувати приміщення. По-друге, необхідно розширювати штат. Це довго і дорого. "ТЦК – величезна структура, яка забезпечує для війська 30+ тисяч мобілізованих і контрактників на місяць . Ніхто не хоче ламати систему, тому дискусій багато. Довго обговорювали, хто має доставляти чоловіків із вулиці в ТЦК. В Міноборони пропонували, щоб цим займалися виключно поліцейські, без участі військових. Але поліція проти. Зараз усе заглохло – консенсусу немає", – не під запис розповідає УП співрозмовник у військовому керівництві. Н ачальник Нацполіції Іван Вигівський не приховує небажання брати відповідальність за вуличний "рекрутинг". В одному з нещодавніх інтерв'ю він наголосив, що поліцейські "не повинні бути самі " в мобілізації, бо навіть залученість до процесу "дуже погано впливає на імідж". Насправді, згідно з чинним законодавством, затримувати і доставляти військовозобов'язаних до ТЦК уповноважені тільки поліцейські. Тож, нічого нового в МОУ не пропонували. На цьому тлі заяви про негативний імідж поліції через участь у мобілізації виглядають щонайменше дивними. Вручати повістки можуть не лише військовослужбовці ТЦК та СП, а й представники органів місцевого самоврядування, роботодавці. " Але всі вони намагаються відмежовуватися від мобілізації. Десь староста може сказати: "Як я піду вручати повістку? А якщо він завтра загине, як дивитися в очі рідним?". Та в нас країна загине (з таким підходом – УП) . На військовослужбовців повністю повісили мобілізацію. Це абсолютно неправильно. На мою думку, військові мають брати на себе відповідальність після того, як мобілізований або контрактник потрапив до навчального центру. А оповіщенням і довезенням на БЗВП мають займатися цивільні", – вважає членкиня комітету Ради з питань нацбезпеки, оборони і розвідки Ірина Фріз. Наразі немає дедлайнів, коли розпочнеться реформа ТЦК та СП. Представники Міноборони, Генштабу й Офісу президента "допилюють" і "докручують" свої концепції. На виході має бути законопроєкт. І як показує досвід попередньої ініціативи щодо оновлення правил мобілізації від 2024-го, процес ухвалення в парламенті може затягнутися на місяці, а остаточний варіант документа може значно відрізнятися від початкового. " Ми почали реф о рму з термінів служби, бо невизначеність найбільше лякає людей, які думають про службу. Коли завершимо з цим, перейдемо до змін у ТЦК. Силові методи залучення до армії неприпустимі. Спробуємо зробити так, щоб мобілізація була справедливою. Зміни відбудуться впродовж цього року" , – запевняє один зі співрозмовників УП, який бере участь у розробці реформи. Завдяки впровадженню контрактів із можливістю демобілізуватися бійці отримають визначеність, що вкрай важливо в умовах затяжної війни. Можливо, наявність чітких термінів служби в комплекті з фінансовими "плюшками" навіть змотивує цивільних добровільно приєднуватися до війська. Та чи можна вважати справедливою реформу, яка передбачає обнулення попереднього періоду служби з моменту підписання контракту – як для тих, хто безперервно служить із 2022-го, так і для тих, хто нещодавно приєднався до Сил оборони? Навряд. Звідки взяти гроші на нові "бойові" контракти? Співрозмовник УП у військовому керівництві запевняє, що Міністерство фінансів підтримує ініціативу. Без жодної конкретики. Щоправда, в законопроєкті про внесення змін до держбюджету-2026 , який уряд схвалив і відправив на розгляд Ради 8 травня, не передбачено жодних додаткових видатків для підвищення зарплат військовим. Як писала "Економічна правда" з посиланням на джерела в уряді та парламенті, збільшення виплат бійцям вимагатиме щонайменше 60 мільярдів гривень до кінця 2026-го. Але це не остаточна цифра, адже фінальна концепція нової контрактної системи досі не затверджена. Зрештою, чи вдасться цього разу реалізувати анонсовані зміни? Два роки тому для багатьох військових демобілізація стала лише невиправданим очікуванням. "Якщо "згори" вирішили повернутися до встановлення чітких термінів, треба нарешті довести справу до кінця, а не лише годувати військових порожніми обіцянками. Інакше   кількість "СЗЧшників" поб'є всі антирекорди", – каже УП один із бойових офіцерів. Він приєднався до українського війська 24 лютого 2022 року. Коли / якщо реформа запрацює, відлік його днів до демобілізації розпочнеться лише після підписання нового контракту.