Через рік після презентації концепція оборонної демократії стала єдиною системною відповіддю на розколи в суспільстві

Фото: Interfax-Ukraine / Oleksandr Zubko 17 квітня 2026 року в інформаційній агенції "Інтерфакс-Україна" відбулася публічна дискусія "Мобілізація і довіра: як зменшити конфліктність і повернути передбачуваність" . Рівно рік тому Український безпековий клуб (УБК) вперше представив розроблену на його засіданнях концепцію оборонної демократії. Сьогодні голова УБК Юрій Гончаренко заявив: рік роботи підтвердив, що без нового суспільного договору між державою, військовими і цивільними — контракту, заснованого на справедливості, передбачуваності та взаємній довірі, — суспільний розкол не подолати жодними адміністративними засобами. Його позицію розвинув ветеран, координатор ініціативної групи зі створення Громадсько-військового руху (ГВР) Олексій Івашин , який назвав провал мобілізації смертельною загрозою національній безпеці. Захід організовано Дослідницько-аналітичною групою InfoLight.UA — спільним проєктом ГО "Фонд сприяння демократії" та Фонду Ганнса Зайделя в Україні. Гончаренко відкрив виступ статистикою, яка фіксує масштаби кризи. Від початку повномасштабного вторгнення в Україні зафіксовано понад 611 нападів на військовослужбовців ТЦК та СП. У 2022 році їх було 5, у 2023-му — 38, у 2024-му — 118. У 2025 році кількість інцидентів стрибнула до 341 — майже втричі порівняно з попереднім роком. За перші місяці 2026 року — вже понад сто. Загинули щонайменше троє військових. І це лише один з варіантів статистики, яка цілком може бути і іншою, оскільки не всі напади фіксуються як злочини чи правопорушення. "Серед тих, хто нападає, є свідомі провокатори. Але більшість — це люди, які живуть у страху, в атмосфері чуток, відео насильства, "несправедливості" та безстроковості військової служби. Саме в цю тріщину б’є Росія", — зазначив Гончаренко. Він підкреслив: причиною конфліктності є не лише ворожий вплив і не лише помилки держави. "Перша крайність — казати, що все це виключно російська ІПСО. Друга — повністю виносити ворожий чинник за дужки. Обидві неправдиві. Росія не вигадує проблеми з нуля: вона бере реальний біль — і перетворює його на інструмент розколу". Системна помилка і команда, яка її зафіксувала Команда Дослідницько-аналітичної групи InfoLight.UA відстежує інформаційний вплив Росії на тему мобілізації системно з травня 2022 року. За цей час група публікувала відкриті аналітичні звіти та передавала закриті матеріали у відповідні державні структури. "Тема мобілізації є для Росії однією з центральних ліній когнітивної війни проти України. Логіка проста і небезпечна: біль → маніпуляція → емоція → розкол", — пояснив Гончаренко. Паралельно із зовнішнім впливом він назвав і внутрішню причину кризи — стратегічну помилку 2022—2023 років: розрахунок на швидке завершення війни, який породив рішення з короткостроковим позитивним ефектом і руйнівними довгостроковими наслідками. Система "Резерв+" — найочевидніший приклад. "Коли держава не пропонує зрозумілого контракту, вона починає компенсувати це примусом, хаотичністю і непрозорістю". Масштаб інформаційної атаки: дані моніторингу InfoLight.UA Аналіз інформаційного простору за березень 2026 року, проведений командою InfoLight.UA, дозволяє кількісно оцінити масштаби атаки довкола теми ТЦК. 215 000 джерел писали про цю тему, їхні матеріали отримали майже 2 мільярди переглядів і 54,2 мільйона одиниць залученості — реакцій, коментарів, поширень. При цьому 20 000 із 215 000 джерел є неавтентичними — тобто ботами. Кожне одинадцяте "джерело" — штучно створений акаунт, що накачує антимобілізаційний контент. Розподіл за платформами виявляє приховану логіку операції. За кількістю джерел Telegram — 50%, Facebook — 43% , онлайн-медіа — лише 2,4%. Але за реальною залученістю живих людей картина принципово інша: Telegram генерує 71% залученості , TikTok — 14%, і лише Facebook — 9% , попри 43% джерел. Ця диспропорція — пряма ознака ботоферм: платформа заповнена штучними акаунтами, що публікують, але не залучають реальних людей. Особливо тривожною є динаміка нормалізації насильства. Аналіз публікацій з позитивною конотацією нападів на ТЦК за період з 1 січня по 1 квітня 2026 року показав: кількість таких повідомлень зросла в середньому втричі . Це не стихійна реакція суспільного невдоволення — це скоординована кампанія, що системно просуває образ вбивства людини у військовій формі як прийнятного або виправданого. Диспропорція між розміщенням і реакціями ще виразніша: за розміщенням Telegram — 48%, Facebook — 35%; але за реакціями Telegram — 73% , YouTube — 12,3%, Facebook і TikTok — по 7%. Facebook є платформою накачування кількості, Telegram — платформою реального когнітивного впливу. Саме тому протидія цій атаці потребує окремої стратегії роботи з Telegram-середовищем. Суть концепції: демократія, яка вміє себе захищати Оборонна демократія, за визначенням Гончаренка, — це концепція суспільного устрою, що поєднує непохитну відданість демократичним цінностям із реалістичним підходом до безпекових викликів. Обидва слова у назві рівнозначні: "демократія" — бо саме її цінності є сенсом боротьби; "оборонна" — бо держава без реалістичної безпекової логіки стає вразливою до знищення. Центральна ідея концепції — перехід від озброєного цинізму до озброєної довіри . "Озброєний цинізм — це коли держава використовує загрозу як виправдання для необмеженої влади. Озброєна довіра — це коли держава і громадяни домовляються про тимчасові жертви свободи заради спільного виживання, з взаємним зобов’язанням повернути ці свободи після перемоги", — сформулював Гончаренко. Ротаційний принцип: від пропозиції до державної політики Ключовим практичним елементом концепції є ротаційна модель військової служби. Перша її публічна презентація відбулася в тому ж залі "Інтерфакс-Україна" в листопаді-грудні 2024 року, детальна — 6 лютого 2025-го. 5 грудня 2025 року на Форумі громадянського суспільства команда представила оновлену версію реформи. Свою позицію Гончаренко підкріпив даними масштабного дослідження: понад 500 глибинних інтерв’ю з представниками різних соціальних груп, зокрема з тими, хто ухиляється від мобілізації; близько 5 000 деталізованих онлайн-анкет на 70 питань; математичне моделювання на основі теорії ігор. "Ми бачимо не суспільство, яке суцільно не хоче захищати країну. Ми бачимо суспільство, яке вимагає чесної моделі залучення. Це принципово змінює оптику", — наголосив він. Сьогодні, за словами Гончаренка, є підстави для обережного оптимізму: ротаційний принцип, вочевидь, взятий за основу на рівні державної політики. "Чіткі терміни служби — це не примха і не каприз. Це те, що держава зобов’язана забезпечити громадянину, якого просить іти воювати". "Провал мобілізації — смертельна загроза": практичний вимір від Івашина Ветеран, координатор ініціативної групи зі створення Громадсько-військового руху Олексій Івашин розвинув концепцію оборонної демократії у практичній площині, сформулювавши її найпростіше: справедливий розподіл тягаря війни між усіма верствами населення. "Оборонна демократія — це справедливий розподіл тягаря війни між усіма верствами населення. Вибірковість діє на підвищення градусу напруги у суспільстві, посилює відчуття апатії, несправедливості та ненависті до власної держави та її представників. Тому провал мобілізації, який ми спостерігаємо, є смертельною загрозою національній безпеці і існуванню держави загалом", — заявив він. Принцип "Служи, або допомагай!", на думку Івашина, має бути не інструментом тиску чи приниження, а моральною і правовою основою нового суспільного договору: кожна форма участі в захисті держави є рівноцінною. Розрив між тими, хто воює безстроково, і тими, хто живе звичним життям, робить суспільну єдність крихкою — і саме цей розлом Росія продовжуватиме використовувати. Івашин окремо зупинився на питанні підзвітності: реформа системи мобілізації має супроводжуватись жорстким контролем над усіма, хто чинить незаконні дії, — і це стосується зокрема самих працівників ТЦК. "У разі порушень закону посадові особи ТЦК мають отримувати покарання без винятків", — наголосив він. Конкретними кроками, за Івашиним, мають стати: суттєве збільшення матеріальних стимулів для військовослужбовців і тих, хто міг би долучитися до війська; запровадження єдиноразових виплат при мобілізації у розмірі, що реально відображає цінність служби; підвищення грошового забезпечення діючим військовим мінімум удвічі (обіцянки, дані у 2023 році, так і не були виконані); гарантований соціальний пакет для мобілізованих та членів їхніх сімей. "Ворожа пропаганда щодо проблем з мобресурсом в Україні не створює конфлікти з нуля. Вона паразитує на помилках наших державних інституцій. Маємо визнавати та виправляти ці помилки, карати тих, хто переступив закон. Але й справедливо розподіляти навантаження між фронтом і тилом, щоб свій внесок у перемогу мав кожен. Бо коли ми об’єднані спільною ідеєю — ми сильні і вистоїмо", — підсумував Івашин. Росія не зупиниться — і відповідь має бути проактивною Обидва виступи сходяться в одному: без системних змін ворог продовжить розганяти ненависть між фронтом і тилом. "Вона і далі розганятиме історії про несправедливість, множитиме ненависть, перетворюватиме окремі помилки на образ тотального зла. Саме тому розкол — це вже не побічний ефект війни, а питання національної безпеки", — сформулював Гончаренко. Стратегічною відповіддю має бути не реактивне спростування фейків, а Advance Truth Strategy (ATS) — проактивна стратегія правди, пояснення і довіри, яку просуває УБК. "Там, де держава мовчить або бреше, цю порожнечу одразу заповнює ворог. Наш вибір — не між зручністю і незручністю. Це вибір між оборонною демократією і продовженням ковзання в розкол", — підсумував Гончаренко. Також у заході взяли участь народні депутати, аналітики… Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA спеціалізується на моніторингу та аналізі інформаційних загроз, зокрема системного російського впливу на українське суспільство. Проєкт реалізується ГО "Фонд сприяння демократії" за підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні. Український безпековий клуб (УБК) — аналітичний майданчик, що об’єднує представників сектору безпеки і оборони, ветеранів, держслужбовців, місцеву владу та громадянське суспільство для вироблення спільних рішень у сфері національної безпеки. Контакти для ЗМІ: Юрій Гончаренко, тел.: 063 765 90 85, [email protected] 17 квітня 2026 р., ІА "Інтерфакс-Україна", м. Київ