НВ (Новое Время)
«Ми платили 400 гривень, щоб грати». Півзахисник сенсаційного клубу розповів про жорсткий дворовий футбол у Чернігові
Гравець ФК Чернігів Артур Бибік розпочинав свою кар'єру у дворовому футболі. Хлопцю подобалася відсутність тренувань, а грати доводилося лише один матч на тиждень. Це дозволяло йому вже у 1
Гравець ФК Чернігів Артур Бибік розпочинав свою кар'єру у дворовому футболі.
Хлопцю подобалася відсутність тренувань, а грати доводилося лише один матч на тиждень. Це дозволяло йому вже у 18 років заробляти кошти — Артур працював вантажником і разом із водієм постачав м’ясо до місцевих магазинів.
До того ж гравці витрачали власні гроші, щоб мати можливість грати. У розмові з журналістом NV Бибік розповів, як дворовий футбол загартував його перед виступами у Першій лізі.
— Не було у вас такого моменту, коли хотіли покинути все?
Ні, ні, в Чернігові ніколи такого моменту не було. У мене такий момент був у дитинстві, коли просто пропало бажання грати у футбол. Це вже навіть більше був підлітковий вік, 15−16 років.
Але потім, коли вже випустився зі спортивної юнацької школи, зрозумів, що у футбол так просто ніде не пограєш. І довелося грати у дворовий. І там настільки я полюбив футбол за те, що в тебе є можливість тільки раз на тиждень грати, але платити за це гроші.
І після цього, я гадаю, у мене вже ніколи не пропаде бажання грати. Це був період якраз після дитячо-юнацької школи, коли не було ніяких пропозицій. Мене покликали просто пограти з чоловіками у дворовий футбол. Я поїхав, ще тоді дуже хвилювався, бо думав, що це такий рівень, де буде важко. Але я поїхав, і мені сказали: ти нам сподобався, будеш за нас грати? Я сказав, що буду.
Це була можливість хоча б десь грати. Там не було ні тренувань, нічого — ти раз на тиждень приходиш, просто чоловіки, які після роботи збираються і грають, тому що люблять футбол. І ти теж любиш цей футбол і хочеш грати в нього. Звичайно, там ніхто не тренувався, але я ще був молодий і просто для себе кожен раз виходив у двір і грав з м’ячем. І ще мріяв потрапити у професійну команду.
— Знаєте, мем такий: шість днів крутити арматуру, один — грати в футбол.
Це якраз в точку ( сміється).
— Скільки заробляли тоді за матч?
За матч у дворовому футболі нічого не платили. Я платив, щоб грати.
Там було так: з кожного хлопця брали за оренду поля, щоб грати чемпіонат. Оренда поля — 400 гривень на місяць. Десь так. І це нормально — ти просто платиш гроші, щоб пограти у футбол.
— От славиться дворовий футбол бійками, жорсткими моментами. Було тоді у ваш період таке?
Та звичайно було. Дворовий футбол, я так інколи порівнюю з Першою лігою — там навіть було трішки агресивніше. Там просто відривають ноги. Якщо ти молодий і якось не так подивишся на когось старшого, він уже буде за тобою бігати весь матч, щоб показати, що він уже 20 років у футболі, а ти хто тут такий. Тому там на 100% дуже жорстка гра. Але, як я вже казав, якраз це мені допомогло бути зараз агресивним по-футбольному на полі в Першій лізі.
Зазначимо, що у середу, 22 квітня, ФК Чернігів зіграє проти Металіста 1925 у півфіналі Кубку України.
Нагадаємо, що першоліговий клуб сенсаційно дійшов до ½ фіналу , здолавши на своєму шляху Атлет Київ ( 1:0), Кривбас, який через недотримання ліміту на легіонерів отримав технічну поразку, Лісне ( 1:1, 4:3 пен.) та Фенікс-Маріуполь ( 0:0, 5:4 пен.).
Харків'яни ж пройшли Колос Полонне ( 4:1), Агробізнес ( 4:3) та Локомотив Київ ( 3:0).
У іншому півфіналі Динамо зіграє проти Буковини, яка достроково вийшла в УПЛ .
Раніше ми писали, що як вантажник з Чернігова став професійним футболістом .
Теги: Футбол
Артур Бибік
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter