НВ (Новое Время)
«Ми живемо у цифровому середньовіччі». Чому Європа програє гонку штучного інтелекту і може потягти за собою Україну — Милованов
Україна як і багато інших країн досі перебувають у стані «цифрового середньовіччя», що уповільнює розвиток і створює ризик відставання у глобальній конкуренції, зокрема у сфері шту
Україна як і багато інших країн досі перебувають у стані «цифрового середньовіччя», що уповільнює розвиток і створює ризик відставання у глобальній конкуренції, зокрема у сфері штучного інтелекту.
Водночас нові технології можуть стати шансом для стрибка, якщо держава змінить підходи до регулювання. Про це під час івенту Діалоги з NV. Велика цифрова трансформація заявив президент Київської школи економіки Тимофій Милованов.
За словами Милованова, сучасні цифрові процеси в державі часто залишаються надто складними й фрагментованими.
«Ми сьогодні живемо в цифровому середньовіччі. Між інституціями і компаніями досі передаємо документи „вручну“, а навіть коли це замінюється цифровими сервісами, все одно потрібно проходити додаткові погодження — через BankID чи інші механізми», — пояснив він.
Такі підходи, за його словами, формально спрямовані на контроль і захист даних, але не завжди досягають мети. «Це робиться, щоб платилися податки чи не крали дані, але водночас відбуваються витоки інформації та інші зловживання. Я думаю, це „цифрове середньовіччя“ буде знищене», — зазначив Милованов.
Він наголосив, що надмірна бюрократія безпосередньо впливає на швидкість розвитку. Як приклад навів отримання дозволів на будівельні зміни, що в Україні може тривати до року, тоді як у деяких спеціальних економічних зонах — лічені тижні. «У певних юрисдикціях, наприклад у таких проєктах, як Prospera у Гондурасі, це займає два тижні. Там можна обрати регуляторку, а ризики покриваються через страхування — і процес рухається швидко», — сказав він.
На його думку, ключова відмінність підходів полягає саме у ставленні до ризиків. «Середньовічний підхід — це намагатися запобігти будь-якому ризику. Сучасний — це встановити ціну ризику і рухатися вперед, сплачуючи за помилки, якщо вони виникають», — пояснив президент КШЕ.
Він при цьому наголосив на потенціалі штучного інтелекту як інструменту скорочення глобального розриву між країнами.
«ШІ може допомогти країнам не відстати і навіть зменшити поляризацію між успішними і неуспішними економіками», — зазначив Милованов.
Серед ключових сфер, де технології можуть мати найбільший ефект, він назвав безпеку, охорону здоров’я, освіту та підвищення персональної ефективності.
«Рішення в цих галузях уже існують: можна покращувати здоров’я, безпеку, освіту і власну ефективність за допомогою ШІ», — сказав Милованов, додавши, що такі інструменти вже застосовуються, зокрема, у сфері національної оборони.
Водночас він застеріг від надмірного регулювання, яке може загальмувати розвиток. «Європа, на мою думку, програє гонку штучного інтелекту через зарегульованість. Є ризик, що вона затягне в цю модель і нас», — зазначив президент КШЕ.
Натомість глобальними лідерами, за його оцінкою, залишаться США та Китай. «Більшість креативних людей у сфері ШІ знаходяться саме там, тому ці дві супердержави і будуть рухати технологію вперед», — сказав Милованов.
При цьому він зауважив, що з Дональдом Трампом на чолі «США виглядають як помираюча імперія».
Для України, підсумував він, це створює як можливості, так і ризики. «Якщо ми підемо європейським шляхом у регуляції — ми програємо. Якщо зможемо рухатися швидше, як США чи Китай, — візьмемо участь у технологічній революції XXI століття», — резюмував Милованов.
Теги: Діалоги з NV
Штучний інтелект
Тимофій Милованов
Івенти
IT-технології
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter