«Бомба уповільненої дії». Чому в Колумбії хочуть вбити «кокаїнових бегемотів» Пабло Ескобара — BBC

Ім'я Пабло Ескобара Колумбія намагається забути вже понад 30 років. Один із найвідоміших злочинців усіх часів був засновником сумнозвісного медельїнського наркокартелю у 1980-х роках і свого часу вважався одним із найбагатших людей у світі, пише Фернандо Дуарте, BBC News World Service. NV публікує матеріал у межах інформаційної співпраці. Але колишній «кокаїновий король» також відповідальний за екологічну бомбу уповільненої дії, кажуть науковці: група бегемотів, яких Ескобар у 1980-х роках завіз до свого приватного зоопарку, розмножилася й поширилася однією з головних водних артерій країни — річкою Магдалена. За оцінками дослідження 2022 року, нині може бути до 250 таких « кокаїнових бегемотів», і після десятиліть обговорень уряд Колумбії оголосив про плани знищити близько 80 з них. « Якщо ми цього не зробимо, ми не зможемо контролювати популяцію, — заявила міністерка довкілля Ірене Велес. — Ми маємо вжити цих заходів, щоб зберегти наші екосистеми». Втім, зоозахисні організації розкритикували це рішення. Сенаторка Андреа Паділья назвала його « спрощеним і жорстоким». « Я ніколи не підтримуватиму вбивство здорових істот, — написала вона в X, — тим більше, коли, як у цьому випадку, вони є жертвами безвідповідальності, недбалості, байдужості та корупції держави». Hacienda Napoles колись була розкішним маєтком Пабло Ескобара, а нині є тематичним парком / Фото: Getty Images Інвазивний вид Колумбійські науковці давно стверджують, що знищення тварин у дикій природі є єдиним способом пом’якшити їхній вплив на довкілля. Головна проблема полягає в тому, що бегемоти не є місцевим видом у цій латиноамериканській країні - та й узагалі ніде поза Африкою. Це означає, що вони не мають природних ворогів, таких як леви чи крокодили, і можуть практично безконтрольно розмножуватися. Науковці вважають, що без знищення частини тварин популяція бегемотів може перевищити 1 400 особин уже за десятиліття / Фото: AFP via Getty Images « Очевидно, що нам шкода цих тварин, але як науковці ми маємо бути чесними», — розповідає BBC колумбійська біологиня Наталі Кастельбланко, одна з провідних експерток з «кокаїнових бегемотів». « Бегемоти є інвазивним видом у Колумбії, і якщо ми зараз не знищимо частину їхньої популяції, ситуація може вийти з-під контролю вже за 10 або 20 років. Уряд ухвалив сумне, але необхідне рішення. Дякую за те, що дослухалися до науки», — додає вона. Кастельбланко пояснює, що «кокаїнові бегемоти» скористалися ще однією еволюційною можливістю, крім відсутності левів і крокодилів, що стримували б їхню чисельність: кліматом. В Африці є інтенсивні сухі сезони, які також допомагають контролювати розмір популяції. У басейні річки Магдалена ситуація зовсім інша — там стабільні опади. Насправді умови в їхньому південноамериканському домі настільки ідеальні, що бегемоти, схоже, навіть раніше досягають статевої зрілості - простіше кажучи, починають народжувати потомство у молодшому віці. Поява так званих « кокаїнових бегемотів» безпосередньо пов’язана з убивством Пабло Ескобара колумбійськими силами безпеки у 1993 році. Після його смерті Hacienda Napoles — розкішний маєток приблизно за 250 км на північний захід від столиці Боготи — конфіскувала влада. Приватний зоопарк Ескобара демонтували, хоча згодом він став частиною популярного тематичного парку. Більшість колумбійців виступають проти вбивства "кокаїнових бегемотів" - як-от Ванеси, зображеної на фото у 2009 році / Фото: AFP via Getty Images Тварин з Hacienda Napoles спочатку розподілили між зоопарками по всій країні. Але не бегемотів. « Логістично було складно їх перевозити, тож влада просто залишила їх там, ймовірно, думаючи, що тварини помруть», — каже Кастельбланко. « Це найбільше стадо бегемотів за межами Африки, їхнього природного ареалу», — пояснює BBC ветеринар і природоохоронець Карлос Вальдеррама. І, за прогнозами, їхня чисельність лише зростатиме. Кастельбланко та її колеги кажуть, що без знищення тварин популяція ссавців може перевищити 1 400 особин уже до 2034 року — всі вони є нащадками початкової групи з одного самця та трьох самок. У дослідженні 2021 року вони змалювали ідеальний сценарій, за якого щороку потрібно знищувати або каструвати 30 тварин, щоб цього не сталося. Дослідники, які вивчають екологічний вплив бегемотів, вважають, що їхня присутність може шкодити місцевій екосистемі в різний спосіб: від витіснення місцевих видів, які вже перебувають під загрозою зникнення, як-от ламантини, до зміни хімічного складу водних шляхів, що може поставити під загрозу рибальство. Науковці та влада заявляють, що бегемоти також становлять загрозу для місцевих громад / Фото: AFP via Getty Images « Бегемоти поширюються найбільшим річковим басейном Колумбії, з якого живуть багато тисяч людей», — каже Кастельбланко. « Бегемотів бачили на відстані до 370 км від Hacienda Napoles», — додає вона. Вони також становлять ризик для людей: хоча в Колумбії досі не було смертельних нападів, бегемоти — територіальні тварини, і, за оцінками, в Африці вони щороку вбивають близько 500 людей — більше, ніж леви, крокодили чи слони. Варто зазначити, що є експерти, які виступають проти ідеї знищення тварин. Енріке Ордоньєс, біолог з Національного університету Колумбії, стверджує, що «кокаїнові бегемоти» дають надію на збереження світової популяції бегемотів — міжнародні організації, зокрема Міжнародний союз охорони природи ( IUCN), вважають їх уразливим видом. За словами експертів, кастрація бегемотів є небезпечною та логістично складною операцією / Фото: Courtesy of Carlos Valderrama На цьому фото кілька чоловіків переміщують бегемота в клітці під час операції із захоплення в Колумбії. Також використовується кран. Він є одним з експертів, які захищають стерилізацію як кращий спосіб контролю популяції. Але такі процедури далеко не прості - і не дешеві, — і Карлос Вальдеррама має з цим досвід. У 2009 році він провів кастрацію самця « кокаїнового бегемота» в межах експерименту з вивчення можливих способів контролю зростання популяції. « Ми говоримо про тварину, яка може важити п’ять тонн і бути дуже агресивною», — каже Вальдеррама. « Навіть попри те, що тварині ввели заспокійливі, вона ледь не перекинула кран, який ми використовували для проведення процедури. Це було як перебувати поруч із динозавром у фільмі „Парк Юрського періоду“», — додає він. Ветеринар каже, що головним уроком експерименту стало те, що сама по собі кастрація просто не є варіантом — особливо з огляду на рахунок у $50 000. « Багато з цих бегемотів живуть у дикій природі. Просто неможливо легко дістатися до всіх», — пояснює він він. « Тим часом вони продовжуватимуть розмножуватися. А бегемоти — полігамні, тобто один самець може запліднити багато самок», — додає Вальдеррама. Раніше колумбійська влада віддавала перевагу іншому підходу — вилову бегемотів і передачі їх до зоопарків у всьому світі, — але спроби переселення зазнали невдачі, зокрема через вартість транспортування. А відправлення їх до Африки, на батьківщину предків, ніколи не розглядали як варіант. Існує величезний суспільний інтерес до бегемотів, які породили в Колумбії цілу індустрію / Фото: AFP via Getty Images Народжені й вирощені в Колумбії - усі нащадки одного самця та трьох самок Ескобара — «кокаїнові бегемоти» могли б не лише занести хвороби до місцевих популяцій тварин, а й становити генетичні ризики. Тож що ж заважало владі вдатися до радикальніших дій? Коротка відповідь — громадська думка. Люди дуже емоційно ставляться до «кокаїнових бегемотів», що підтверджує досвід Наталі Кастельбланко. Після того як колумбійські ЗМІ повідомили про її дослідження, біологиня почала отримувати образи та погрози смертю в соціальних мережах. « Мене називали „вбивцею“ та іншими словами. У Колумбії деякі люди можуть дуже злитися, коли мова заходить про бегемотів», — каже вона. « Це природна людська реакція. Людям значно легше зрозуміти проблему інвазивних видів, коли йдеться про рослини або дрібніших істот, а не про величезного ссавця, якого багато хто вважає милим», — додає Кастельбланко. Навколо бегемотів також сформувалася ціла локальна індустрія в громадах басейну річки Магдалена. Перебудований зоопарк у Hacienda Napoles утримує кількох повторно виловлених бегемотів і щороку приваблює тисячі туристів — що показово, за життя Ескобара він дозволяв публічні відвідування як піар-акцію, і Наталі Кастельбланко згадує, як у дитинстві їздила туди з родиною. У 2009 році, коли колумбійські солдати застрелили бегемота на ім'я Пепе, якого вважали загрозою для громад поблизу маєтку, масове суспільне обурення — підсилене викриттям того, що стрільці зробили селфі з тілом, — призвело до юридичного захисту бегемотів. Але тепер ситуація стала « достатньо серйозною», щоб зумовити зміну позиції, розповідає BBC News World Service біолог Давід Ечеверрі з колумбійського природоохоронного агентства Cornare. « Знищення тварин — не єдине рішення проблеми зростання популяції, але воно є необхідним», — каже він. Фото: Gamma-Rapho via Getty Images Глухий кут — це те, чого Кастельбланко та її колеги бояться майже так само, як і поширення ссавців. У своєму дослідженні вони наводять офіційну урядову статистику, згідно з якою з 2011 по 2019 рік стерилізацію пройшли лише чотири тварини. « Поки що бегемоти в Колумбії живуть у раю, — вважає Кастельбланко. — Але вони — екологічна бомба уповільненої дії». Понад 30 років після смерті Пабло Ескобара « кокаїнові бегемоти» також є свідченням тривалої присутності наркобарона в Колумбії. Теги:   Колумбія Бегемот Дикі тварини