Три речі, які я побачив на виборах в Будапешті

Народний депутат України (фракція Європейська солідарність) Поразка Віктора Орбана  — найбільша політична зміна в сусідній із нами Угорщині. 16 років при владі закінчилися для його російського друга Володимира Путіна вщент програними виборами На цих виборах я був спостерігачем від ОБСЄ. Попри наявність у мене дипломатичного паспорту, влада України офіційно не рекомендувала їхати до Угорщини. Активна участь у виборчій кампанії Віктора Орбана російських політтехнологів не виключала провокацій. Зокрема й проти діючих народних депутатів України. Втім, важливо було забезпечити прозорість голосування та підрахунку голосів. Особливо в умовах, коли однією з тих, хто мав зафіксувати результат виборів, була призначена така собі Дар’я Боярська — старша радниця парламентської асамблеї ОБСЄ, яка раніше була особистою перекладачкою Путіна. Однак це не допомогло Орбану виграти. Ще до виборів я відслідковував соціологію, щоб зрозуміти, чого очікувати. Вже після виборів слід зазначити три речі, які можуть стати прикладом для інших європейських країн, які поглядають в бік Москви. Орбан в останні роки показав себе як самовпевнений політичний діяч, який, здавалось би, навчився вміло торгувати своїм правом вето в Євросоюзі, блокуючи то нові санкції, то допомогу Україні. Однак в цій виборчій кампанії він зовсім забув про власного виборця. Загравання з Кремлем шляхом розмов про дешевий російський газ та нафту, звісно, турбують угорців. Але не настільки, щоб відмовлятись від європейського майбутнього. І тут нав’язана з Кремля повістка виборчої кампанії виявилась програшною. Мадяр, до прикладу, їздив по містам та селам, зустрічаючись з виборцями. І це спрацювало. Адже навіть ті райони, які вважались на 100% орбанівськими, проголосували не так однозначно. Ставка проти України не зіграла Не секрет, що кампанія Орбана була побудована на створенні образу зовнішньої загрози — загрози у вигляді України. Очевидно, що Україна, яка сама є жертвою зовнішньої агресії, не планує жодних збройних конфліктів чи провокацій проти Угорщини. І угорський виборець це відчув. Попри останні роки, ми всі пам’ятаємо, що Угорщина відкрила свої кордони для сотень тисяч українців 24 лютого 2022 року. І ми будемо пам’ятати цей жест і ту допомогу. Тотальний провал антиукраїнської повістки є сильним сигналом іншим європейським політикам — попри весь потік пропаганди, фейків та маніпуляцій, населення цих країн чітко розуміє: Україна не є і ніколи не була ворогом для ЄС. Політика — річ доволі непроста, особливо в таких невеликих за розміром країнах, як Угорщина. В електората є свій запит, на який влада повинна відповідати. Саме тому побачене в Будапешті наштовхує мене на думку: Угорщина отримала шанс, цей подих свіжого повітря відчувався на вулицях. Країна хоче змін. Однак поспішати з оцінками окремих заяв майбутньої влади точно не варто. Україна також отримала шанс на адекватне і вигідне партнерство з Угорщиною. Це дорога в дві сторони. Перші сигнали вже надіслані. Та не слід забувати, що Мадяр стане прем'єром Угорщини, а не лідером України. А отже, перш за все, він буде думати про свою країну і своїх виборців. І деякі його слова та рішення нам явно не сподобаються. Але так і працює політика. Теги:   Вибори в Угорщині 2026 Віктор Орбан Володимир Путін Україна ОБСЄ Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter