Стерлітамак? Російські міста стають знаменитими через українські дрони

Чим це місто шокувало Петербург, коли почалася Перша світова Ну, от хто б знав про той Стерлітамак , якби туди днями не навідалися українські дрони ? Попри те, що там живе 227 тис. антропоморфних особин. Певну частину їхній тамтешній хімпром забезпечує роботою, а відтак — й існуванням. З лютого 2022 року до цієї місії долучився й Кремль. Станом на квітень 2024-го 330 чоловіків цього міста з тих, хто у різний час та за різних обставин гайнули в Україну заробити грошенят, повернулися додому в трунах. І це тільки ті, чиї тіла підібрали й ідентифікували. А от ідентифікувати той Стерлітамак — де він та що там? — думається, мало хто зможе в самому Кремлі. І така підозра у мене виникла після кількох ефірів радіо Ехо Москви. Ще за кілька років до повномасштабного вторгнення слухалися вони мені як більш-менш достовірні чи, принаймні, тверезі вісті з тамтешніх широт. І от якось допитувало ехівське дівчисько Віктора Шендеровича . Підводячи до чергового запитання, воно видало таке: — От в Росії з населенням 20 мільйонів… — Ну, не 20 же, — обірвав журналістку гість ефіру. — Ну, я — гуманітарій, у мене не все добре з цифрами, — спробувала виправдатися ведуча. — Але ж не настільки! — обурився сатирик. Після ефіру здійнялася хвилька хейту — мовляв, журналістка такої радіостанції не знає, скільки людей живе в її країні. А мені якось подумалося, що та дівчинка мала рацію: вона ж, скорше за все, народилася й виросла в Москві, і агломерація навколо неї — саме й становитиме 20 млн. Решта ж — ніби теж Росія, але не зовсім. Бо то — провінції імперії, чи то пак колонії. І тоді збагнулося, що в усьому почутому на від того радіо майже не згадується провінція. Тобто, вона звучить, як-от Чукотка , але в контексті Абрамовича . Владивосток — бо там Путін чоломкався з котримсь із лідерів Північної Кореї чи Китаю, Хабаровськ — бо там пару тижнів протестували проти нав’язаного Москвою губернатора, Томськ чи Омськ — бо десь там отруїли Навального… А от вся неосяжна галактика міст і містечок тієї імперії — вона не піддається мозковому освоєнню пересічного москвича. Навіть коли він журналіст знакової радіостанції. Головний редактор Еха якось теж виказав свої неадекватні географічно-демографічні орієнтири. На піку ковідової пандемії 2019-го Олексій Венедіктов коментував ситуацію в імперії і знайшов якесь російське містечко, де успішно змогли протистояти хворобі, і там повідкривалися кафешки, як до карантину. «А це чимале місто — як Бердянськ , скажімо», — випалив тоді головред. От чому він не згадав поближню Коломну , наприклад? Там стільки ж, як в українському Бердянську — 106 тис. населення. І ще сотня таких міст в Росії знайдеться. Просто вони, якщо й знав про них Венедиктов, у якихось глибших директоріях пам’яті. Тімоті Еш Трамп кинув Путіну довгоочікуваний рятівний круг. Що далі Та повернімося до Стерлітамаку. Про нього чи не вперше кілька днів писали центральні газети в серпні 1914-го. Через мобілізацію на війну з Німеччиною та Австро-Угорщиною, яку пізніше назвуть Великою, а згодом — Першою світовою. У цьому повітовому містечку служба призову завзято взялася за справу та зібрала із самих містян та з навколишніх сіл понад 12 тис. запасних — так називали тоді новобранців-резервістів. « Голодні, оскільки кухню розгромили одразу, а кормових грошей вони не отримали, мобілізовані розгромили винний склад, кілька магазинів, поранили наглядача та його помічника, відкрили стрілянину по поліцейській варті. Все місто, що залишилося фактично без захисту, завмерло в очікуванні пограбувань та підпалів», — описує бунт у Стерлітамаку історик Сергій Рудник. Місто та його 10 тис. жителів опинилося під владою 12 тисяч п’яних і голодних мобілізованих на війну чоловіків, до яких « приєднався весь місцевий злочинний елемент», як зазначив міський голова Ростовцев у телеграмі до столиці. І повідомив, що місто, «відрізане на 100 верст від залізниці, опинилося в стані облоги». У Петрограді — тодішній столиці — шок! Російський народ виявився психологічно до війни непідготованим, — визнав Юрій Данилов, генерал-квартирмейстер штабу князя Миколи Миколайовича. — Головна маса його, селянство, навряд чи усвідомлювала, навіщо його звуть на війну. Цілі війни були йому не зрозумілі. Селянин ішов на заклик тому, що звик узагалі виконувати все те, що від нього вимагала влада. Він терпляче, але пасивно ніс свій хрест, доки не надійшли великі випробування". Олег Шама Четверта опричнина нинішньої Московії І здається, що ті випробування настали ще до боїв. Через пару днів лихі новини із Стерлітамаку потонули у таких само та ще гірших. Так, у перші дні мобілізації в Барнаулі, який ще далі від Москви, зібрали 30 тис. резервістів, і вони фактично розтрощили місто. Почалася пожежа, про яку очевидиця писала: «Мобілізація в Барнаулі пройшла з дуже поганими наслідками: призовники-резервісти та ополченці розгромили винний склад та магазини з винними відділеннями, спалили їх і цілі два квартали біля пристані. У пожежі загинуло до чотирьохсот людей, які грабували вино та товари, а чимало було вбито пострілами солдатів, яких викликали для утихомирення заколоту. В останньому брали участь жителі околиць міста — шпана, як їх тут називають, люди затяті, готові на будь-що. З батьками йшли і діти-підлітки, про що свідчать їхні трупи, знайдені під руїнами магазинів, що згоріли. Збитки від пожежі обчислюються 5 млн рублів. А почалося все через дрібниці: запасні були незадоволені їжею, іншим нічого не дісталося від казенної їжі, і от вони вирішили з горя випити і розтрощили винний склад, де випадково спалахнув спирт і почалася пожежа». Їжа та випивка — ось головна запорука лояльності до будь-якої влади і покірності російського глибинного люду. І дивляться вони на війну чи погроми як на виставу. Навіть, коли українські дрони вражають їхні заводи-годувальники. Теги:   Стерлітамак Башкортостан Урок історії з Олегом Шамою мобілізація в Росії Перша світова війна Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter