Реформа соціального захисту в Україні: як війна прискорила трансформацію наявної системи

Водночас війна різко збільшила потреби сімей у соціальній підтримці, що стало каталізатором наймасштабнішої за часів незалежності трансформації системи соціального захисту. Україна відходить від моделі, заснованої на численних пільгах за статусом, до  людиноцентричної системи, де підтримка є швидкою, адресною та спрямовуваною на розвиток людського капіталу й підтримку стійкості українців. То  як змінюється держава, коли змінюються обставини? Після проголошення незалежності Україна успадкувала модель соціального захисту, побудовану навколо величезного переліку пільг за статусом. Система здавалася щедрою, але насправді передбачала недостатню підтримку тим, хто перебував на межі виживання. У 2000-х роках стало очевидно: чинна система більше не відповідає вимогам часу. Пенсії залишалися у декілька разів нижчими за базові потреби, а   витрати бюджету  зростали швидше, ніж ефективність підтримки. На початку 2000-х років Україна зробила перші кроки до модернізації. Було прийнято Стратегію подолання бідності та з’явилася ідея переходу від утримання мережі установ до   безпосередньої підтримки людей. Пенсійна реформа 2004 року заклала основи як державного, так і недержавного страхування. Та  навіть після цих змін проблеми значно переважали рішення: Україна вже тоді потребувала комплексної реформи, але справжнім поштовхом до неї став початок повномасштабної війни. Анексія Криму й  розгортання бойових дій на Донбасі призвели до появи нового соціального явища — внутрішньо переміщених осіб ( ВПО). За два роки їх стало майже 2 мільйони. Держава, яка звикла працювати за застарілою моделлю, раптово зіткнулася з необхідністю підтримувати людей, які втратили домівки, роботу, засоби до існування, а часто і здоров’я. Соціальна інфраструктура, особливо в  регіонах приймання, ледве справлялася. Фінансування сфери соціального захисту зросло з 399 до 625 мільярдів гривень лише за два роки, проте навіть цього було недостатньо. Допомога залишалася повільною, несфокусованою і непрозорою. Саме під тиском тогочасних подій було розпочато перехід до людиноцентричної моделі: замість пільг — адресна підтримка, замість численних паперів — цифровізація,  замість « допомоги категоріям» — підтримка тих, хто дійсно потребує, при цьому продовжили діяти важливі універсальні програми, як-от допомога при народженні дитини. Держава також розпочала перегляд пенсійної системи: привілейовані пенсії мали бути оптимізовані, а виплати — тісніше прив’язані до фактичного стажу та внесків. Також з’явилися нові пріоритети, зокрема підтримка реінтеграції ветеранів. Так, у  2018 році було створено Міністерство у справах ветеранів для координації підтримки та реабілітації захисників. Повномасштабне вторгнення принесло нову хвилю потрясінь. Кількість людей з інвалідністю зросла щонайменше на 300 тисяч. Мільйони українців знову були змушені тікати від війни. Станом на кінець жовтня 2025 року в Україні налічувалося 3,7 мільйона ВПО, ще 5,6 мільйона українців перебували за кордоном. Місцеві громади стали тими, хто першими стикнулися з новими викликами. У квітні 2022 року Верховна Рада внесла зміни до Закону України «Про соціальні послуги», дозволивши місцевій владі приймати рішення про надання екстреної допомоги впродовж 24 годин. Це дало змогу швидко надавати екстрені послуги: догляд удома, підтримуване проживання й паліативний догляд — усе це безкоштовно для постраждалих від війни. Важливо, що було зменшено бюрократію: право на допомогу почали визначати на основі доходу домогосподарства за останні три місяці замість шести. Місцеві громади почали працювати швидше і ближче до людей. Однак виникла інша проблема — брак ресурсів і людей на місцях. Саме тут на допомогу прийшли міжнародні партнери. Починаючи з  2022 року масштаб викликів перевищив можливості національного та місцевих бюджетів. Необхідно було водночас підтримувати ВПО, людей з інвалідністю, багатодітні родини, ветеранів, мешканців прифронтових громад та інші вразливі категорії, кількість яких стрімко зростала. Система могла б розвалитися, якби міжнародні організації діяли окремо від держави. Була потрібна нова модель співпраці: гуманітарна допомога не повинна дублювати державні інструменти, а має доповнювати їх і поступово інтегруватися в національну систему. У Міністерстві соціальної політики пояснюють: поступовий перехід до адресної моделі та  цифровізація уможливили таку координацію. У 2023 році було започатковано Ініціативу PeReHID, спрямовану на об'єднання зусиль міжнародних партнерів ( ЮНІСЕФ, ВПП, УВКБ ООН, МОМ, DRC, NRC, USAID, ECHO, FCDO та ін.). Ініціатива PeReHID підтримала гуманітарні організації у використанні урядових систем і реєстрів замість розбудови паралельних структур і систем. Головною метою було  зосередити ресурси на тих, хто потребує допомоги найбільше: мешканцях прифронтових зон, людях з інвалідністю та малозабезпечених сім'ях, використовуючи ефективні державні системи, де це було можливо. 16 січня 2025 року Україна та Велика Британія підписали угоду про 100-річне партнерство. Один із його ключових стовпів — реформа системи соціального захисту та  розвиток людського капіталу — найціннішого ресурсу України. Ніл Кромптон, Посол Великої Британії в Україні «Інвестиції в людей є основою відновлення України. Велика Британія пишається тим, що підтримує це бачення через програму SPIRIT. Зміцнюючи соціальні системи та послуги для всіх верств українців, особливо тих, які найбільше постраждали від війни та є найуразливиішми, ми допомагаємо Україні будувати більш інклюзивне, справедливе та благополучне майбутнє» , — каже Посол Великої Британії в Україні Ніл Кромптон . Програма SPIRIT ( Social Protection for Inclusion, Resilience, Innovation and Transformation), фінансована Урядом Великої Британії та впроваджувана Мінсоцполітики у партнерстві з ЮНІСЕФ та Світовим банком, має на меті створити справедливу й адаптивну систему захисту, готову до майбутніх викликів. Водночас ця система має забезпечити надання послуг сім'ям у  кожній громаді, особливо людям з інвалідністю та постраждалим унаслідок бойових дій. Для впровадження програми SPIRIT створено Офіс соціального відновлення ( SRO) — команду міжнародних та українських експертів ЮНІСЕФ із багаторічним досвідом в області аналізу даних і соціальних політик, яка надає Міністерству соціальної політики, сім'ї та єдності підтримку, збираючи доказову базу для планування та впровадження реформ, допомагає координувати донорські проєкти, технічну допомогу й запровадження змін усередині міністерства. Пріоритети реформ Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності за підтримки SPIRIT: Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності оголосило комплексну програму реформ, спрямовану на зміцнення соціального захисту і стійкості в умовах поточних викликів. Пріоритетами є: Ці реформи спрямовані на створення більш інклюзивної, стійкої та цифровізованої системи соціального захисту, яка враховує як негайні гуманітарні потреби, так і довгострокові демографічні виклики. Через ініціативу SPIRIT підтримку цих пріоритетів здійснюють через напрацювання   доказової бази, необхідної для планування та впровадження реформ, а також розроблення  цифрових інструментів для моделювання впливу реформ на рівень бідності, бюджети та людський капітал. Через ініціативу SPIRIT здійснюють комплексний аналіз ефективності програм соціального захисту, завдяки цифровому інструменту, який моделює вплив реформ на рівень бідності, бюджети та людський капітал. SPIRIT допомагає громадам розвивати ефективні послуги — від підтримуваного проживання до реабілітації, догляду вдома і денного догляду. Програма також сприяє розробленню Національної стратегії соціального захисту — документа, який встановить нову модель системи, що діятиме в Україні. Фото: freepik Перші результати: коли зміни стають відчутними У 2025 році SPIRIT започаткував пілотну програму малих грантів у 10 областях і місті Києві. Кожен з учасників — надавачів соціальних послуг міг отримати до 60 тис. доларів — що дало змогу багатьом громадам побудувати системи підтримки майже з нуля. Отримання фінансування в громадах дало можливість відкрити нові центри денного догляду для дітей з інвалідністю, посилити підтримку сімей у кризі, розширити програми стійкості для дітей і батьків, а також започаткувати моделі підтримуваного проживання там, де до того про це лише дискутували. Це довело: міжнародні ресурси найефективніші, коли працюють як частина єдиної національної системи. Для громад, які роками працювали « на межі», це був не косметичний ремонт, а справжній перезапуск. Найголовніше: SPIRIT продемонстрував, що міжнародні ресурси можуть працювати не паралельно з державою, а як доповнювальна частина однієї системи — зміцнюючи те, що будують усередині країни. Реформа соціального захисту в Україні переходить від логіки «держава утримує установи» до моделі, у якій держава підтримує конкретну людину — незалежно від того, де вона мешкає чи в яких обставинах опинилася. А війна зробила цей перехід неминучим. Сьогодні ключові зміни відчутні на багатьох рівнях. Наприклад, вражає швидкість, із якою людина може отримати потрібну підтримку — часто протягом одного дня. Для того, хто втратив дім, роботу чи можливість самостійно пересуватися, це різниця між виживанням і відчаєм. Також у багатьох регіонах Центри надання адміністративних послуг ( ЦНАПи) й оновлені управління соціального захисту тепер працюють як «єдині вікна», де люди можуть отримати консультації, подати заяву на виплати й індивідуальний супровід справи. Це особливо важливо для людей з інвалідністю, літніх людей і сімей-переселенців. Але головна ідея реформи — допомагати саме тим, хто дійсно потребує допомоги. Цифрові інструменти допомагають уникнути дублювання виплат, а монетизація робить усі форми підтримки прозорішими: людина чітко бачить, що саме отримує і як може це використати. Україна відбудовується не лише новою інфраструктурою. Повернення людей, їхня реінтеграція в життя громад, психологічна стійкість і відчуття безпеки — це основи, без яких відновлення неможливе. Саме тому сучасна соціальна політика орієнтується не на пасивні виплати, а на інвестиції в людський капітал. Також стало зрозуміло, що міжнародна допомога — це не тимчасова « латка», а ресурс, здатний трансформувати всю систему, коли він координовано працює з державою. SPIRIT та інші партнерські програми формують модель, яка залишиться надовго після закінчення війни і визначатиме якість соціальної підтримки на багато років. Найголовніше — соціальні послуги стали ключем до повернення людей додому: українці не повертатимуться до громад без шкіл, лікарень, дитячих послуг чи підтримки людей з інвалідністю. Саме ці речі визначають, чи зможе країна по-справжньому відродитися після війни. Хто найбільше відчує позитивні зміни найближчими роками: Усі ці зміни формують нову екосистему соціальної підтримки. Вона ще далека від завершення. Попереду ще багато реформ: ухвалення Національної стратегії соціального захисту, модернізація системи виплат, стандартизація соціальних послуг на рівні громад, упровадження цифрових рішень, створення єдиного реєстру отримувачів соціальної підтримки та подальша інтеграція міжнародної допомоги. Але ключовий зсув уже відбувся. Україна переходить від фрагментованої, повільної та часто непрозорої системи до моделі, центрованої на людині. І держава, громади та міжнародні партнери починають працювати за спільною логікою: підтримка має бути доступною, цільовою та людиноцентричною — навіть під час війни. Продовжуючи переглядати NV.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом та погоджуєтеся на використання файлів cookies Ваша передплата на NV Преміум закінчилась! NV Преміум це: Продовжити читати матеріали відкритого доступу Ми відправили вам лист з посиланням на створення нового пароля Якщо лист не прийшов протягом декількох хвилин, будь ласка, перевірте папку Спам. У разі виникнення проблем, будь ласка, напишіть в службу підтримки support@nv.ua