Радіація на черевику. Як Швеція змусила Москву визнати факт аварії на Чорнобильській АЕС

Чорнобильську катастрофу у Кремлі вирішили замовчувати, але вже на другий день після вибуху на станції радіаційний контроль шведської АЕС Форсмарк зафіксував небезпечні ізотопи на взутті одного з працівників — і за кілька годин шведи знали, звідки вони взялися. У понеділок, 28 квітня 1986 року, хімік Кліфф Робінсон снідав у кімнаті відпочинку шведської атомної електростанції Форсмарк, що на узбережжі Балтійського моря. Після сніданку він пішов до вбиральні почистити зуби . Це приміщення розташовувалось на межі контрольованої та неконтрольованої зон, тому на зворотному шляху до роздягальні Робінсон мусив пройти через рамку радіаційного детектора. Прилад чомусь увімкнув сигналізацію. Робінсон здивовано відступив: та бути такого не може! Годинник показував сьому ранку, його зміна щойно почалася, і він ще навіть не заходив до реакторної зали. Хімік відступив і спробував пройти вдруге — детектор знову видав характерний звук. А третя спроба виявилась чистою, тому Робінсон і черговий технік вирішили, що електроніка потребує калібрування. На тому й розійшлися. Але о дев’ятій годині сталося щось дивне: біля детектора вишикувалась черга з працівників, і жоден не міг перетнути лінію контролю, бо щоразу спрацьовувала сигналізація. Робінсон попросив в одного з чоловіків черевика, поклав у пластиковий пакет і поніс до лабораторії, щоб перевірити на германієвому детекторі, який вимірює гамма-випромінювання . Група дезактивації під керівництвом Ееро Маттілайнена (на фото на підлозі ліворуч) проводить вимірювання радіоактивного забруднення на одязі працівників, 28 квітня 1986 року / Фото: Le Monde Теги:   Історія з NV Чорнобильська АЕС Атомна енергетика Швеція 40 років аварії на ЧАЕС Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter