Після відставки журі. 70 митців відмовилися претендувати на головну нагороду Венеційської бієнале 2026 Золотий лев

Понад 70 митців з 22 національних павільйонів, що беруть участь у Венеційській бієнале , заявили, що не хочуть, щоб їхні кандидатури розглядали під час голосування на головну нагороду виставки — Золотий лев. Про це повідомляє The Art Newspaper. Цьогоріч лауреата Золотого лева обиратимуть шляхом публічного голосування, оскільки 30 квітня журі виставки у повному складі пішло у відставку. Художники головної виставки — У мінорних тональностях , організованої покійною кураторкою Койо Куо та реалізованої п’ятьма її колегами, — а також митці, куратори та співробітники виставки, що представляють 22 національні павільйони, опублікували 9 травня заяву на підтримку журі. Серед підписантів: француженка Іто Баррада, Ізабель Нолан з Ірландії, Егле Будвітите з Литви та Дріс Верховен, який представляє Нідерланди. « Журі діяло так, як діяла б будь-яка сумлінна людина. Я б краще підтримав їх, ніж сподівався б на якусь нагороду», — розповідає індійський фотограф Сохраб Хура газеті The Art Newspaper. Речник бієнале заявив, що вони беруть до уваги заяву, тож « якщо підписанти переможуть, то не отримають нагороду». 30 квітня журі виставки заявило , що подало у відставку на підтвердження своєї Декларації про наміри. Вона стосується рішення виключити з конкурсу на Золотого та Срібного лева ті країни, «керівники яких наразі звинувачуються Міжнародним кримінальним судом у злочинах проти людяності». Це, зокрема, пов’язують з Росією та Ізраїлем. Венеційська бієнале триватиме з 9 травня до 22 листопада 2026 року. Цьогоріч Росія вперше з початку повномасштабного вторгнення відкриє свій національний павільйон. Проти цього рішення виступили уряди 22 європейських країн. Вони підписали спільний протест проти участі Росії на Венеційській бієнале, який передали президенту виставки П'єтранджело Буттафуоко та міністру культури Італії Алессандро Джулі. Водночас 37 депутатів Європарламенту закликали Єврокомісію призупинити фінансування в розмірі двох мільйонів євро через участь Росії та розглянути обмежувальні заходи проти осіб, пов’язаних з російським павільйоном. Євродепутати наголошували, що «довіра до Європейського Союзу буде підірвана», якщо він не перешкодить участі РФ. Президент України Володимир Зеленський підписав указ , яким ввів у дію рішення РНБО про запровадження санкцій проти п’ятьох культурних діячів РФ, повʼязаних з російським павільйоном. Серед них — Анастасія Карнєєва, яка з 2021 року обіймає посаду комісара павільйону та представлятиме там Росію цього року. Вона є донькою Ніколая Волобуєва, генерала у відставці та заступника директора однієї з найбільших оборонних корпорацій Ростех. Україна також закликала Італію не видавати візи російським учасникам Бієнале. Міністерка культури Латвії Агнесе Лаце заявила, що бойкотуватиме відкриття виставки 9 травня, якщо Росія візьме участь. Вона ініціювала спільну заяву щодо виключення Росії з Венеційської бієнале. Її підписали 25 країн. Також в уряді Фінляндії повідомили , що їхні високопосадовці не відвідають виставку цього року, якщо організатори все-таки дозволять відкритися російському павільйону. У відповідь журі Венеційської бієнале заявило , виключило Росію та Ізраїль з претендентів на головні нагороди та не відвідуватиме їхні павільйони. 29 квітня Artslooker написав, що російський павільйон на Венеційській бієнале закриють від публіки. Він буде відкритий лише з 5 до 8 травня — у дні попереднього перегляду для преси та артспільноти. Теги:   Бієнале Венеційська бієнале Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter