Путін, «дорогі росіяни» і плач за Туапсе — все до жаху очевидно

Військовий аналітик, ексрадник міністра оборони України, координатор групи Інформаційний спротив Кілька слів про логіку і причинно-наслідкові зв’язки У мережу полилися жалісливі ролики « дорогих росіян» про нестерпне життя в Туапсе, екологічні наслідки, зіпсований відпочинок дітей тощо. Раніше миготіли і ще напевно буде багато співчутливих коментарів і «загальнолюдських» зітхань, зокрема — з українського боку. Це зрозуміло, бо нормальній людині, яка не бажає зла іншим, боляче бачити клуби чорного диму над смарагдовими горами і блакитним морем. Ми якраз краще за інших це відчуваємо. Ми всі бачили апокаліптичні фото Серебрянського лісу. Тим часом росіяни вже почали і ще багаторазово посилять тиск на жалість у Європі, де багато нерозбірливих облич. Щоб допомогти їм ( і місцями — собі) розібратися в почуттях, є дуже проста логіка. По-перше, треба визначити, як бачать причинно-наслідковий зв’язок ті, кому ви хочете поспівчувати? Якщо росіянин, який записав відео, закінчує свою тираду побажанням здохнути Путіну, його кремлівським дідусям, вимагає припинити війну і вивести російські війська з України — він заслуговує на розуміння і співчуття. Бо є проблиск. Коли ж він просто стогне про важку долю, — значить, свідомість ще не запрацювала. Ну а ті, хто сварить Україну за наслідки — просто горіть у пеклі. Юрій Федоренко Жорстока війна кланів. Як у РФ свої з'їли свого По-друге, варто максимально прибрати абстракції на кшталт « любити всю природу» і витирати всі « сльозинки дитини». «Природа не винна», «діти не винні» — безумовно, це так. Але всяка подібна абстракція й узагальнення приземляється практикою. З 2022 року росіяни офіційно вбили в Україні 700 дітей. Учора вони вбили підлітка в Чернігові. І весь тиждень убивали українських дітей. Наголошую — це смерті, які офіційно зафіксовані. Без Маріуполя, без інших жертв на окупованих територіях. До 2022 року десятки дітей загинули та постраждали через російські міни та різну вибухівку на тимчасово окупованих територіях. Ми про них не забуваємо, це теж жертви російської агресії. У Харкові 100 000 дітей сьогодні живуть у режимі повітряної тривоги. Не чотири дні, як у Туапсе — чотири роки! Причина — Путін і «дорогі росіяни». Ми до кінця не уявляємо, які для них будуть наслідки з роками через стрес, знищення режиму сну, позбавлення левової частки проявів дитинства як такого. Я навіть не згадую тих, хто не народився. Тому, коли хтось говорить про страждання/переживання російських дітей і при цьому прямо не покладає провину на Росію і Путіна — це неадекватна людина або ворог. Тому що все до жаху очевидно. Путін і Росія це почали і можуть зупинити. Учора. Що стосується природи — наведу лише дві старі картинки, які рясно публікували і в російських, і в міжнародних ЗМІ. Перша картинка — це поле зі слідами російських обстрілів на південний схід від Ізюма ( Харківська область) через три місяці активних бойових дій ( травень 2022 року). З цією землею мало що може зрівнятися за родючістю. Але тепер вона отруєна. Назавжди або на покоління. Пітер Дікінсон Украй погані новини для Росії: Путін припустився найгрубішої помилки Друга картинка — це місто Вовчанськ ( Харківська область, 5 км від кордону з Росією) за пів року після російської атаки, що розпочалася в травні 2024 року. Через два роки боїв там практично все перетворено на щебінь. Місто знищене, його не можна відновити. Люди втратили свій дім. Із Вовчанська росіянам точно не йшло жодної загрози. Але Путін і «дорогі росіяни» його вбили. Як і десятки інших українських міст і сотні сіл. Я вибрав цей приклад, він просто ближчий. Але в мережі є набагато жахливіші фото і відео міст із Донецької та Луганської областей, із Запоріжжя та Херсона. Наприклад, яка загроза йшла росіянам з Олешок? Але росіяни захопили і засудили місто до смерті. Без встановлення зв’язку і конкретизації винуватців абстрактне співчуття — тільки на руку ворогові. Поки росіяни не захочуть самі зупинити Путіна, поки вони намагаються « донести правду до царя» і демонструють підтримку його курсу ( хоч вона і знижується), — замість підтримки інтеграції йому в череп умовної табакерки, — з чого раптом їм абстрактно співчувати? Розуміти і співчувати треба конкретно — тим, хто з нами на одному боці. І берегти рідне. Це нормально, по-людськи. Здатність встановити правильний зв’язок між полем під Ізюмом, руїнами Вовчанська та виглядом палаючого НПЗ у Туапсе, а потім сформулювати правильний заклик — свідчення ментального здоров’я і необхідна умова для людського ставлення. Текст опубліковано з дозволу автора Теги:   Війна Росії проти України удари по російським НПЗ порт Туапсе Убивство дітей Володимир Путін Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter