НВ (Новое Время)

Путін 70% часу керує війною і заборонив користуватися інтернетом поруч з ним: вісім найцікавіших фактів зі звіту європейської розвідки

4 травня одразу кілька медіа оприлюднили деталі звіту однієї з європейських розвідок про те, як російський диктатор Володимир Путін почав ще більше боятися замаху і як протягом останніх місяців було

4 травня одразу кілька медіа оприлюднили деталі звіту однієї з європейських розвідок про те, як російський диктатор Володимир Путін почав ще більше боятися замаху і як протягом останніх місяців було посилено заходи безпеки довкола нього. Про цей звіт розповіли CNN , Financial Times та російський опозиційний проєкт Важные истории , який є партнером Проєкту розслідування корупції та організованої злочинності ( OCCRP). Джерело, яке передало звіт журналістам, наближене до європейської спецслужби, що склала звіт. Це джерело обіймає офіційну посаду в уряді однієї з європейських країн. Важные истории навели звіт повністю ( російською мовою) і додали, що верифікували частину згаданих в ньому даних з інших джерел. Тоді як західні медіа переказали звіт із власними коментарями та деяким додатковими даними, зокрема FT поспілкувалася з іншими неназваними співрозмовниками, серед яких є і джерела, що особисто знають Путіна. NV узагальнив три публікації та виокремив кілька найцікавіших фактів про поточні настрої в Кремлі, які світ дізнався з цих матеріалів. 1 Путін займається « мікромеджментом війни» з бункерів і витрачає на це до 70% свого часу. З початку війни в Україні диктатор часто ховається в модернізованих бункерах, зокрема в Краснодарському краї, де може « працювати тижнями». Водночас російські ЗМІ продовжують використовувати тактику « консервів» — заздалегідь підготовлених відеоматеріалів, які нібито ілюструють поточну активність диктатора. Насправді ж, за даними двох джерел FT, які спілкувалися з Путіним, нині диктатор цілковито зосередив свою увагу на війні проти України, а не на внутрішній політиці РФ. Путін проводить щоденні зустрічі з військовими чиновниками, причому на цих нарадах йдеться про оперативні деталі бойових дій — зокрема й назви навіть маленьких українських селищ, за які точаться бої. Натомість, російські посадовці, чия діяльність не пов’язана з війною, можуть розраховувати на аудієнцію в Путіна лише раз на кілька тижнів або місяців. FT назавла це «мікроменджентом» війни з боку диктатора. « Путін витрачає 70% свого часу на управління війною, а інші 30% — на зустрічі з [кимось на кшталт] президента Індонезії або на вирішення питань економіки», — сказав один зі співрозмовників FT, особисто знайомий з диктатором. Він додав, що для російських високопосадовців нині єдиний спосіб отримати більше доступу до Путіна — це «більше займатися війною». Диктатор боїться, що його вб’ють безпілотники, а російська еліта організує замах чи переворот. За даними звіту, з березня 2026 року Кремль та Путін «занепокоєні витоком чутливої ​​інформації, а також ризиком змови чи спроби перевороту». Зокрема він побоюється використання безпілотників «для можливого замаху з боку представників російської політичної еліти». Саме тому російська Федеральна служба охорони ( ФСО), яка дбає про фізичну безпеку найвищих посадових осіб Росії, значно посилила безпекові заходи щодо Путіна. 3 Путін перестав бувати в резиденціях на Валдаї та в Підмосков'ї, заходи його охорони посилено в рази. У цих двох резиденціях, які раніше були традиційним місцем дислокації диктатора, нині не буває ні він, ні його сім'я. ФСО наразі «суттєво скоротила список місць», які регулярно відвідує Путін. Крім того, з початку року не було організовано жодної поїздки диктатора на військову інфраструктуру, на відміну від частих подібних візитів у 2025 році. Співробітники ФСО проводять масштабні перевірки з використанням кінологів. Вони також розміщуються вздовж Москви-ріки, «готові реагувати на можливі атаки безпілотників». Крім того, відтепер ФСО також контролює та погоджує будь-які інформаційні чи медійні публікації про події за участі Путіна, «спираючись на секретний президентський указ» ( Важные истории припустили, що йдеться про анонси поїздок та заходів за участі диктатора). 4 Поруч з Путіним співробітникам не дозволено користуватися інтернетом. В адміністрації президента відвідувачі проходять два рівні перевірок, зокрема й повний огляд, який виконують співробітники ФСО. Співробітникам, які працюють поруч з Путіним, тепер заборонено користуватися мобільними телефонами. Вони мають використовувати пристрої без доступу до інтернету. Цим співробітникам також заборонено користуватися громадським транспортом, для цього задіюють винятково транспорт ФСО. А в будинках кухарів, фотографів та охоронців Путіна встановлено системи спостереження. Крім того, саме ФСО відповідальна за те, що в окремих районах Москви тепер періодично відключають мобільний інтернет та комунікаційні мережі. За власними даними Важных историй, які верифікували звіт, один з чинних співробітників ФСБ пожалівся, що його підрозділу стало набагато важче отримувати дозвіл на прослуховування в рамках неполітичних кримінальних справ, тому що «всю техніку переорієнтували на прослуховування уряду та інших органів влади», що додатково свідчить про страхи в Кремлі. Крім того, цього року жоден депутат Держдуми не отримав запрошення на парад Перемоги на Червоній площі. 5 Російські силовики пересварилися на нараді в Путіна після вбивства генерал-лейтенанта Сарварова у Москві. Йдеться про епізод, коли 22 грудня 2025 року в Москві було підірвано автомобіль генерал-лейтенанта Фаніла Сарварова, учасника російського вторгнення в Україну та начальника управління оперативної підготовки Міноборони РФ. Сарваров помер внаслідок отриманих травм. Після цього начальник Генерального штабу Валерій Герасимов запропонував Путіну скликати засідання постійних членів Ради безпеки. Однак Путін обрав формат більш вузької наради, що відбулася 25 грудня 2025 року — після того, як 24 грудня в Москві підірвали ще й поліцейську автівку. На цій нараді, як ідеться у звіті, очільники російських силових відомств перекладали одне на одного відповідальність за провали системи безпеки. Герасимов « різко дорікнув своїм колегам зі спецслужб» за нездатність відвернути такі атаки. Натомість директор Федеральної служби безпеки ( ФСБ) Олександр Бортніков виправдовувався неможливостю системного попередження нападів. Своєю чергою, він дорікнув міністру оборони РФ за відсутність у Міноборони спецпідрозділу, яке займалося б фізичним захистом найвищих керівників. Очільник Росгвардії Віктор Золотов скаржився, що ресурси його відмоства не можуть виділятися на захист офіцерів Міноборони. Наприкінці напруженої наради Путін «закликав учасників до спокою, запропонувавши змінити формат обговорення». Він зобов’язав учасників зустрічі протягом тижня направити йому свої пропозиції щодо вирішення проблем безпеки. 6 Окрім Герасимова, тепер посилено охороняють ще десятьох генералів. Зрештою внаслідок наради було розширено список осіб, яких посилено охороняє ФСО. У звіті вказано, що раніше такий захист поширювався лише на самого Валерія Герасимова, а тепер це ще десять високопоставлених генералів, у тому числі троє заступників Герасимова, що демонструє його політичну вагу і здатність домогтися розширення охорони ФСО, попри опір інших силовиків. Список генералів, на яких був поширений захист ФСО: 7 У Шойгу вбачають « фактор дестабілізації». Одна з найнесподіваніших тез звіту стосується того, що колишній міністр оборони Сергій Шойгу, який з травня 2024 року є секретарем Ради безпеки РФ, «асоціюється із ризиком спроби держперевороту». У звіті зазначено, що Щойгу « зберігає значний вплив у військовому командуванні». А арешт його колишнього першого заступника, Руслана Цалікова, 5 березня 2026 року розглядається як «порушення неформальних гарантій безпеки для еліт, що послаблює позиції Шойгу» та підвищує ймовірність того, що він сам може стати об'єктом кримінального переслідування. 8 Страхи Путіна посилили операція Павутина і викрадення Мадуро. За даними FT, ізоляція диктатора зростала від часі пандемії COVID-19, але « станом на березень [2026 року] занепокоєння Кремля щодо державного перевороту або замаху на вбивство різко посилилося». «Шок від української дронової операції Павутина все ще зберігається», — сказав FT співрозмовник, знайомий з Путіним. Побоювання Путіна щодо безпеки додатково посилилися і після того, як США захопили лідера Венесуели Ніколаса Мадуро в січні 2026 року, повідомила ще одна особа, знайома з російським диктатором. Теги:   Володимир Путін Кремль Кремль переворот Замах Війна Росії проти України Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter