Проблема у виробництві пластику. Промислові витоки гальмують загоєння озонової діри

Науковці з Массачусетського технологічного інституту ( MIT) виявили критичну проблему, яка перешкоджає швидкому відновленню озонового шару. Попри успіх Монреальського протоколу 1987 року, згідно з яким світ майже повністю відмовився від хлорфторвуглеців ( ХФУ), у законодавстві залишилася « лазівка». Вона дозволяє використовувати небезпечні речовини як сировину для виробництва пластмас та антипригарних покриттів. Раніше вважалося, що під час промислової переробки в атмосферу потрапляє не більше 0,5% цих речовин. Проте нові вимірювання глобальної мережі моніторингу AGAGE показали, що реальний рівень витоків становить близько 3,6% , а для деяких хімікатів цей показник ще вищий. Дослідники підкреслюють: якщо ситуація не зміниться, відновлення озонового шару до рівня 1980 року затягнеться до 2073 року , що на сім років довше, ніж прогнозувалося раніше. Професорка Сьюзан Соломон, яка свого часу допомогла визначити причину появи озонової діри над Антарктидою, зазначає, що ці викиди є «недоліком системи». Хоча виробництво ХФУ для аерозолів та кондиціонерів припинено, використання їх як проміжної сировини продовжує шкодити планеті. Автори дослідження, опублікованого в Nature Communications , закликають уряди посилити контроль за промисловими процесами. За їхніми словами, хімічна індустрія здатна швидко адаптуватися та знайти безпечніші альтернативи. Скорочення витоків або повна заміна небезпечної сировини дозволить уникнути тисяч випадків захворювання на рак шкіри та прискорить « загоєння» захисного екрана Землі. Країни-учасниці Монреальського протоколу вже обговорюють методи розв’язання цієї проблеми на щорічних зустрічах. Теги:   Озоновий шар Зміна клімату Глобальне потепління Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter