Потужніше за колайдер у 15 разів. Обсерваторія LHAASO вистежила гамма-промені екстремальних енергій

Уявимо, що Великий адронний колайдер — вершина людської інженерії, де протони розганяють до неймовірних швидкостей. Тепер візьміть його потужність і помножте на 15.  Саме таку « пекельну кухню» вчені щойно виявили у глибинах нашої Галактики. Космічний прискорювач, що вибиває всі двері теоретичної фізики, знайшовся у подвійній зоряній системі LS I +61° 303, яка розташована в сузір'ї Кассіопеї. Досі вважалося, що подібні об'єкти просто не здатні на такий екстремальний « форсаж». Проте обсерваторія LHAASO зафіксувала від цієї пари гамма-промені з енергією понад 100 тере-електронвольт ( ТеВ). Це офіційна перепустка у вищу лігу — клуб ультрависоких енергій, так званих « певатронів». Гамма-промені такої потужності не доходять до поверхні Землі прямо. Врізаючись у нашу атмосферу, вони породжують каскад вторинних часток, таку собі «зливу», яку і ловить LHAASO. Аналізуючи ці атмосферні відбитки, фізики змогли відмотати процес назад і зрозуміти: те, що прилетіло з космосу, несе в собі майже 200 ТеВ енергії. Раніше цю систему вивчали неодноразово, але бачили максимум 10 ТеВ. Стрибок до ста — це не просто уточнення цифри, це зміна статусу. Система LS I +61° 303 офіційно стала найпотужнішим підтвердженим гамма-бінаром у нашому списку. Що ж там відбувається? У системі кружляють дві зірки: одна — гігантська та масивна, інша — компактний « труп», або нейтронна зоря, або чорна діра. Вони роблять повний оберт за 26,5 днів, і цей танець постійно перекроює простір навколо них. Науковці помітили цікаву штуку: інтенсивність випромінювання змінюється залежно від положення зірок на орбіті. Причому на надвисоких енергіях цей ритм відрізняється від того, що бачили раніше. Це означає, що «двигун», який розганяє частки, працює не стабільно, а постійно змінює режими залежно від сили магнітних полів та густини зоряного вітру. Саме цей вітер і стає мішенню. Коли розігнані частки врізаються у щільний потік плазми від масивної зірки, народжуються ті самі гамма-кванти. Вчені підозрюють, що головну роль тут грають не електрони ( вони занадто швидко втрачають енергію), а протони або навіть важчі ядра атомів. Це перетворює систему на справжній природний PeVatron. Питання про те, звідки беруться найпотужніші космічні промені, мучить фізиків уже понад століття. Ми знаємо, що вони є, але не завжди розуміємо, хто їх запускає. Випадок із LS I +61° 303 додає до списку підозрюваних новий тип об'єктів. Теги:   Всесвіт Космос Гамма-промені Фізика Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter