Особливо під час війни. Що дійсно може допомогти в разі депресії

За справжньої депресії « поговорити» — це як лікувати пневмонію медитацією Рівно 16 років тому таксі, у якому ми їхали в аеропорт, зустрілося з кортежем тодішнього президента. Таксист загинув миттєво. Чоловіка досі збираємо по шматочках, у прямому і переносному сенсі. У мене — відкрита черепно-мозкова, клінічна смерть, кома. Дрібниці на кшталт переламаних стегон і розірваної селезінки навіть не рахую — це так, розваги епохи януковича. Але найстрашніше — не те, що я бачила « той бік». Бо я його не бачила. Себто, не пам’ятаю ніяких тунелів і все таке. Найстрашніше, пані та панове, це те, що прийшло потім. Посттравматична депресія. От просто тут важливо домовитися про значення слів. Депресія — це не коли хлопець не відповів на повідомлення. Це не коли « чомусь тоскно». Це не «щось якось сумно, треба випити з подружкою/другом». Зараз, у п’ятий рік повномасштабної війни, це слово знецінилося ще більше й одночасно стало актуальним, як ніколи. Бо реальних депресій навколо — море. Просто ми їх не впізнаємо. І не визнаємо. Бо страшно? Справжня депресія — це коли тебе немає. Не «погано» і не «сумно». Просто немає. Є тіло, яке ходить на роботу і піклується про близьких ( бо відповідальність), є слова, якими ти відповідаєш на «як справи» ( бо так заведено), але всередині — чорна діра й одне-єдине бажання: не бути. І найгірше, знаєте, що? Оточення каже: «Та в тебе ж є робота/сім'я/квартира/ноги цілі/голова на місці. Чого ти випендрюєшся?» Особливо зараз, коли в когось немає вже ані квартири, ані міста, ані близьких. Почуття провини за власний біль — окремий вид пекла. Коли настільки нічого не хочеться, що соромно від того, що єдине, що хочеться, — це не бути. Як це виглядало ізсередини ще тоді, 16 років назад? Півтора року я ходила до психотерапевтів. Багато. Найкращі, не найдешевші. Не допомогло. При справжній депресії «поговорити» — це як лікувати пневмонію медитацією. Дорого і некрасиво. Ну і помирати психологічно, а часто і фізично все одно не лікарю, а тому, хто так лікувався. Потім трапилася ніч, коли я пила з вечора до ранку, від бейлісу до коньяку, і не п’яніла, і не засинала. Тоді зрозуміла — я дуже близько до чогось незворотного. І зателефонувала в страхову. Невропатолог, обстеження, купка таблеток із незрозумілими назвами. І, о диво, я захотіла нову сукню. Це було перше людське бажання за довгий час. Не «не вмирати». А саме хотіти щось живе і безглузде. Джеймс Діммок Ефективний і доступний метод. Які фізичні вправи можуть допомогти при депресії Друзі, фармакологія зараз — дуже потужна. Не сподівайтеся на «поговорити» з дівчинкою з заочними курсами коучів, які вона прослухала в записі онлайн. Будь ласка! Це як іти на трансплантацію серця до того, хто подивився операцію по відео на ютубі… Що реально допомагає і що з цим робити під час війни: 1. Лікар і таблетки. Так, я знаю, що це звучить негероїчно. Але депресія — це хвороба мозку, а не слабкість характеру. Ніхто ж не соромиться пити антибіотики при пневмонії. Де знайти? Існують програми безплатної психіатричної допомоги, але тут теж треба обережно. На мій погляд, краще в клініки з лікарями. 2. Щось, що повертає в тіло. Для мене це будь-який рух — біг, плавання, танці, велосипед, просто ходьба. Комусь вишивання, приготування борщу, фізична робота. Зараз, у стані хронічного стресу, тіло — це якір. Мій чоловік — готує. Справді. Знаходить рецепти на ютубі й готує просто із секундоміром. Не заздріть, дівчата, я це партнерство заслужила й вистраждала. 3. Група/спільнота/театр. Мене витягла театральна студія. Моя донька умовила суворого керівника взяти мене. Це здається смішним? Можливо. Але воно спрацювало. Зараз таких спільнот — повно офлайн і онлайн. Клуби, волонтерство, майстер-класи. Люди повертають людину до людини. 4. Дозволити собі не «триматися». Особливо актуально для тих, хто « повинен бути сильним» — для родичів загиблих, для переселенців, для волонтерів, для всіх, хто « це ще не найгірше». Ваш біль — реальний. Навіть якщо є хтось, кому об'єктивно складніше. Це не змагання. 5. Гаряча лінія психологічної допомоги. В Україні працює безплатна лінія: 7333 ( Lifeline Ukraine). Анонімно. Цілодобово. Навіть якщо просто хочеться, щоб хтось почув. Якщо ви зараз там, де була я, у тій чорній тиші — не чекайте, що саме якось вирішиться. Не вирішиться, якщо ви не вирішите. Депресію не можна пережити. Депресію можна подолати. Знаю з власного досвіду. Правова інформація. Ця стаття має винятково інформаційний характер і не може бути основою для встановлення діагнозу, ухвалення рішень або медичних висновків. Публікація не замінює професійної психологічної консультації. NV не несе відповідальності за будь-які рішення, ухвалені читачем на основі матеріалів сайту. Якщо вас турбують проблеми зі здоров’ям або психічним станом, обов’язково зверніться до лікаря. Текст опублікуовано з дозволу авторки Теги:   Депресія Психічне здоров’я Психологія Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter