Основна сесія тестів для абітурієнтів та новий план для українських біженців від ЄС: чого чекати українцям у травні

У травні в Україні проведуть основну сесію Національного мультипредметного тесту, запровадять цифровий класифікатор професій, а Євросоюз має озвучити план щодо статусу українських біженців після березня 2027 року. NV зібрав найважливіші факти про зміни та події, які чекають на українців у травні. 20 травня розпочинається основна сесія національного мультипредметного тесту ( НМТ), яка триватиме до 25 червня. У 2026 році абітурієнти, які вступають до закладів вищої освіти, мають скласти НМТ з чотирьох предметів. Четвертий предмет вступник обирає самостійно з-поміж таких варіантів: Учасники НМТ складають тестування з усіх предметів в один день у два етапи. Під час першого етапу ( 120 хвилин) необхідно виконати завдання з української мови та математики. Під час другого, теж тривалістю 120 хвилин, — з історії України та навчального предмета на вибір, вказаного під час реєстрації для участі в НМТ. Між етапами учасники мають 20-хвилинну перерву. Крім того, на 11−16 травня прихначено додатковий період реєстрації для участі в НМТ. Зареєструватися зможуть абітурієнти, які не змогли цього зробити з поважних причин під час основного періоду реєстрації ( 5 березня — 2 квітня), а також ті, кому було відмовлено в реєстрації. Зміни до реєстраційних даних їм можна буде внести до 21 травня. Додаткові сесії національного мультипредметного тесту проведуть 17−24 липня. Абітурєнти, зареєстровані для участі в основних сесіях НМТ, зможуть завантажити зі своїх персональних кабінетів запрошення з датою, часом і місцем проходження тестування не пізніше ніж за десять календарних днів до початку тестів. Локації та час не розголошуються заздалегідь та не оприлюднюються з міркувань безпеки. До 4 березня 2027 року, за рішенням Ради ЄС, діє директива, яка була активована ще в березні 2022-го і відтоді надає українцям право перебування в країнах ЄС у статусі тимчасового захисту. Кожна країна імплементує умови цього захисту і правила перебування українців по-своєму, однак незмінним залишається головне: можливість довгострокового проживання без необхідності отримувати додаткові візи чи дозволи. Раніше в ЄС припускали, що це подовження могло бути останнім. Однак перехід зі статусу тимчасового захисту на національні дозволи на проживання для мільйонів українців у ЄС виявився надто складною і тривалою процедурою. Тож тепер у Євросоюзі розглядають варіанти, як врегулювати статус українських біженців у Євросоюзі після березня 2027-го. За даними DW та Радіо Свобода , орієнтовно наприкінці травня 2026 року Єврокомісія офіційно представить пропозицію щодо можливого подовження терміну дії тимчасового захисту для українських біженців, які знайшли прихисток від війни у країнах ЄС. 9 квітня портал DW повідомляв із посиланням на інформацією кількох європейських посадовців, що представники країн-членів ЄС вже провели консультації на технічному рівні з цього приводу та почали роботу над такою пропозицією. Радіо Свобода раніше повідомляло, що перше обговорення про те, що робити після завершення тимчасового захисту у 2027 році, чи можна його продовжити ще раз і в якій формі, серед європейських міністрів юстиції та внутрішніх відбулося 5 березня 2026-го. Ще одне обговорення на технічному рівні в Раді ЄС відбулося 24 березня, і саме після цього Єврокомісія почала працювати « над новою пропозицією щодо продовження тимчасового захисту, яку вона планує представити країнам-членам у травні». Після цього рішення мають затвердити країни-члени кваліфікованою більшістю голосів, повідомив Радіо Свобода чиновник ЄС, не уповноважений давати офіційні коментарі ЗМІ. Як саме можуть змінити статус та умови для українців у ЄС відповідного до «нової пропозиції», наразі невідомо . Радіо Свобода повідомляло із посиланням на чиновника ЄС, що під час березневої розмови з міністрами профільна спецпредставниця ЄС Ілва Йогансон озвучувала ідею про те, що тимчасовий захист можна було б продовжити, але з іншим цільовим охопленням, тобто для обмежених груп осіб. « Тобто, одним із ключових напрямків дискусії є можливе звуження сфери дії захисту: можливість врахування регіону походження заявника та окремий підхід до осіб, які підпадають під мобілізацію в Україні. Також обговорюється варіант „ залишкового статусу“ для найбільш вразливих груп або для тих, хто ще не може перейти на інший правовий статус у країнах-членах», — писало в березні Радіо Свобода. Старший радник з політики надання притулку віденського Міжнародного центру розвитку міграційної політики ( ICMPD) Мартін Ваґнер у коментарі DW зауважив, що наразі складно передбачити, що саме запропонує Єврокомісія щодо нового статусу українських біженців в ЄС, оскільки текст пропозиції ще перебуває в роботі. Проте Ваґнер називає три можливі варіанти : « Я гадаю, продовження можливе, хоча припускаю, що воно не матиме такого ж обсягу дії, як було», — сказав Ваґнер у коментарі DW. У матеріалі DW також зосереджено увагу на тому, що найбільше питань під час підготовки оновленого статусу для українських біженців може виникати до таких категорій: Утім, як наголошує DW, експерти « вбачають юридичні труднощі у застосуванні обмежень щодо чоловіків призовного віку, оскільки у рамках тимчасового захисту вибірковість щодо їхніх прав не прописана». «Тож я не впевнений, що це правильний шлях. І в кінцевому підсумку насправді всі обмеження буде досить складно застосувати», — сказав Ваґнер. З 2 травня має запрацювати Єдиний реєстр кваліфікацій — Класифікатор професій . Ця єдина автоматизована онлайн-система об'єднає бази, що раніше існували окремо ( класифікатор професій, реєстр кваліфікацій та чисельні довідники кваліфікаційних характеристик професій). Для роботдавців це означає необхідність прописувати назви посад, вимоги до працівників і кваліфікації з прив’язкою до цієї єдиної системи, оскільки невідповідності можуть стати проблемою під час перевірок. Прем'єр-міністерка Юлія Свириденко раніше пояснювала, що цей єдиний реєстр стане « сучасною електронною платформою, що міститиме систематизовану інформацію про кваліфікації, професійні стандарти, кваліфікаційні центри, експертів з акредитації тощо». « Доступ до Реєстру буде безоплатним і відкритим. Громадяни зможуть знайти адреси кваліфікаційних центрів, вимоги до професій та можливості професійного зростання», — додавала Свириденко. За її словами, роботодавці також зможуть використовувати дані для підбору персоналу, формування посадових інструкцій, планування розвитку працівників. Джерела ТСН.ua у Верховній Раді не виключили, що в травні в парламент може надйти проєкт законодавчих змін, які стосуються чинного мобілізаційного законодавства. Водночас жодної офіційної інформації про це наразі немає. Наприкінці квітня джерела NV в органах державної влади, які обізнані з попереднім проєктом змін, на умовах анонімності розповіли NV, як Міністерство оборони планує по-новому залучати поліцію у справі мобілізації . При цьому про жодні конкретні терміни, зокрема внесення законопроєкту в травні, не йшлося. За даними цих джерел, частина громадян України, у кого в системі Оберіг є статус « у розшуку», можуть найближчим часом опинитись якщо не у війську, то в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки ( ТЦК та СП). Саме такі новації готує команда міністра оборони Михайла Федорова у змінах до закону про мобілізацію. Зокрема, за словами одного зі співрозмовників редакції, для цього Нацполіція, за задумом команди Федорова, почне відкривати кримінальні справи проти тих, хто « у розшуку», затримувати і доставляти їх до ТЦК. Інше джерело редакції NV в тому самому органі держвлади пояснило: якщо зараз у громадянина в застосунку Резерв+ написано « у розшуку», — йому прийшла повістка, а він її проігнорував, або не пройшов ВЛК, — то саме поліція його не буде навмисно шукати. Хіба що цю людину зупинять для перевірки документів на вулиці. І далі по цьому порушенню складуть протокол за адмінвідповідальність — а саме вона в даному випадку може бути. Проте такий протокол виписує не поліція, а військовий з ТЦК. Бо кримінальна відповідальність настає лише тоді, коли людина вже пройшла ВЛК, отримала мобілізаційне розпорядження, але не потрапила до армії, — у такому випадку поліція може дійсно взятись за її розшук. « Натомість в Міністерстві оборони подавали ідею забрати адміністративну відповідальність від ТЦК і передати поліції, — щоб поліцейські складали адміністративні матеріали на тих, хто має статус „у розшуку“, — пояснив цей співрозмовник редакції. — І наступне: інформацію про декілька сотень тисяч, хто у розшуку в системі Оберіг, передають поліцейським. З іменами, з адресами, з номерами телефонів. І тоді поліцейські мають їх розшукувати. Але для цього треба вносити зміни в Кримінальний та Кримінально процесуальний кодекс». Наприкінці квітня керівник Офісу президента Кирило Буданов наголосив на необхідності мобілізації в Україні і допустив, що в цьому процесі можливо реформувати лише « прояви нелюдського ставлення до людей». Буданов зазначив, що без мобілізації неможливо доукомплектувати військо, оскільки в країні, яка довго знаходиться у стані війни, «усі охочі вже давно добровільно пішли, а люди потрібні». Керівник ОП зауважив, що «якщо не буде людей, впаде фронт і не буде України». « Єдине, що можна спробувати насправді реформувати, — це прояви нелюдського ставлення до людей під час примусового приводу, але саме прояви нелюдського відношення, а не сам факт приводу. Бо є ж інша страшна правда — у нас мільйони ухилянтів», — додав Буданов. Верховна Рада за поданням президента України вже в 19-й раз за час повномасштабного вторгнення РФ продовжила мобілізацію та воєнний стан в Україні, термін дії яких спливав 4 травня. Тепер їх подовжено до 2 серпня 2026 року. У травні Україна відзначатиме три свята на державному рівні: 1 та 8 травня припадають на п’ятницю, тому будуть робочими днями через воєнний стан в Україні. 31 травня — це неділя, але понеділок ( 1 червня 2026) після цієї дати також буде робочим. Міжнародний день праці (1 травня) — свято, дата якого є знаком пам’яті про робітничі протести в Чикаго, які почалися 1 травня 1886 року. Того дня сотні тисяч робітників найбільших промислових центрів США вимагали впровадження 8-годинного робочого дня. Пізніше в СРСР це свято використовували в пропагандистських цілях як День Інтернаціоналу, а після 1970-х років — як День міжнародної солідарності трудящих. Першотравень посідав одне з трьох перших місць у пропагандистському календарі, поряд із річницею жовтневого перевороту та Днем перемоги. День пам’яті та перемоги над нацизмом (8 травня) як єдине державне свято замість двох різних знакових дат Україна відзначає з 2024 року. Раніше 8 травня в Україні відзначали День пам’яті та примирення ( як пам’ятний день), а 9 травня — День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні ( як державне свято з вихідним у невоєнний час). Тепер же святом є лише 8 травня — дата, коли в 1945 року набув чинності Акт про капітуляцію Німеччини, підписаний напередодні, 7 травня о 02:41 за центральноєвропейським часом у французькому місті Реймс. Трійця — одне із найшанованіших свят у християнському календарі, в Україні відоме також як Зелені свята. Віряни у вшановують день сходження Святого Духа на апостолів і утворення християнської церкви. Воно символізує єдність Бога-Отця, Сина і Святого Духа. Дата Трійці щорічно змінюється, оскільки вона безпосередньо пов’язана з датою Великодня. Трійця завжди відзначається на 50-й день після Великодня. А оскільки дата Великодня розраховується за складним астрономічним циклом, то й дата Трійці зміщується з року в рік. Цьогоріч віряни Православної церкви України ( ПЦУ) та Української греко-католицької церкви відзначатимуть Трійцю 31 травня, тоді як у католицькому світі в 2026 році її святкують 24 травня. Календар церковних свят на 2026-й рік після Великодня / Інфографіка: NV Чи підвищать пенсії у травні? У травні 2026 року розраховувати на збільшення пенсій традиційно зможуть ті пенсіонери, які досягли відповідного віку для вікової надбавки. Вікова надбавка передбачена для тих пенсіонерів, чиї виплати не перевищують 10 340 грн. Вона здійнюється автоматично, звертатися звертатися до Пенсійного фонду не потрібно. Індексацію пенсій було проведено в квітні 2026 року. Інший змін та підвищень пенсій у травні не передбачено. В Україні продовжує діяти мораторій на підвищення комунальних тарифів, зокрема на газ і гаряче водопостачання, що був запроваджений через воєнний стан. Тож у травні 2026 тарифи залишаться незмінними. Ціна на електроенергію : після 1 травня українці й надалі платитимуть за світло 4,32 грн/кВт•год. Майже два роки тому, влітку 2024-го тариф на електроенергію для населення підвищився з 2,64 грн/кВт•год до 4,32 грн/кВт•год і відтоді залишається незмінним. Ціна на газ : у травні 2026 ціна газу для побутових споживачів, які користуються послугами Нафтогазу, залишатиметься на рівні 7,96 грн за кубометр. Саме цю ціну передбачає тарифний план Фіксований, який діятиме щонайменше до 30 квітня 2027 року. Ціни на газ у решти постачальників будуть у межах від 7,7 грн за кубометр до 9,90 грн. Тариф на воду у травні також не планують підвищувати. Теги:   травень Трійця Українські біженці НМТ Мобілізація в Україні Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter