Нейробіологія невігластва. Як працює ефект Даннінга-Крюґера

Щоб зрозуміти, що ви робите щось погано, треба мати певний рівень знань Якщо за останні тижні ваші знайомі стали експертами з геополітики через дописи у фейсбуці — цей матеріал може знадобитися. Бо для переоцінювання експертизи за відсутності експертизи є цілий термін. Розповідаю, чому може хотітися переоцінити свої здібності та що трапляється, коли знань нарешті стає більше. Е фект Д аннінга- К рю ґ ера: чому найнебезпечніші люди ті, хто знає щось лише трішки На початку кар'єри я думав, що все знаю, потім — що нічого не знаю, зараз — що ніхто нічого не знає. Отже, експертність — це міф? Чому дилетанти впевнені у своїй геніальності, а професіонали постійно сумніваються? Так працює ефект Даннінга-Крюґера. Поговоримо про нейробіологію невігластва та про те, чому самовпевненість це часто ознака низької кваліфікації. Ефект Даннінга-Крюґера — це когнітивне упередження, за якого люди з низьким рівнем компетенції роблять помилкові висновки, але не здатні усвідомити свої помилки саме через брак цієї самої компетенції. Простими словами: щоб зрозуміти, що ви робите щось погано, ви повинні мати певний рівень знань. Коли ми отримуємо лише 5% знань з якоїсь теми, наш мозок малює ілюзію повної картини. На цьому етапі впевненість максимальна. Ось тут і народжуються « експерти з усіх питань», які дають поради з медицини, геополітики чи психології. Людина на «піку дурості» не має метакогнітивного зору, вона не може дистанціюватися від своїх думок і оцінити їх зі сторони. Такі люди не кажуть: «Я припускаю», вони кажуть: «Я точно знаю». Така безапеляційність притягує тривожних людей, які шукають простих відповідей у складному світі. Справжнє навчання починається тоді, коли людина « падає» з «піка дурості» в «долину розчарування». Ви дізнаєтеся більше і раптом зрозумієте: «Я нічого не знаю». Це найважчий етап, на якому багато хто кидає справу. Але саме тут народжується справжня експертність. Чому ж справжні професіонали сумніваються? Висока компетенція дає змогу бачити складність системи. Фахівець знає про існування мільйона змінних, тому його прогнози завжди обережні. В науковій спільноті є і критика ефекту. Наприклад, низка вчених вважає цей ефект звичайним статистичним артефактом, який можна пояснити феноменом регресії до середнього. Олена Любченко Спосіб зберегти ясність мислення. Що таке критичне ігнорування Наприклад, людині з об'єктивно низькими навичками ( наприклад, 2 бали з 10) статистично набагато простіше себе переоцінити, оскільки у неї є аж вісім позицій для переоцінки й лише одна чи дві для недооцінки. Натомість у висококомпетентної людини ( наприклад, 8 із 10) більше простору для того, щоб себе недооцінити. Ще одним вагомим аргументом критиків є те, що не існує ніякого унікального « ефекту Даннінга-Крюґера» — є лише прояв ширшого упередження надмірної впевненості ( overconfidence bias). Дослідники наводять приклад водіїв: більшість із них вважає себе кращими за середньостатистичного водія, що математично неможливо. 1. Завжди запитуйте себе: «На основі чого я зробив цей висновок?». 2. Ставте все під сумнів. Шукайте — і завжди знайдете більше інформації, ніж мали до цього. Важливо пам’ятати, що ефект Даннінга-Крюґера не має бути причиною образ ( як і будь-який інший психологічний ефект). Він описує не саму людину, а лише її самооцінку у конкретній вузькій темі, де вона не є експертом. Загалом же абсолютно всі люди здатні перебільшувати свій рівень. Не бійтеся « долини розчарування» — чим більше ви знаєте, тим ви насправді більше знаєте. Текст опубліковано з дозволу автор а Теги:   Психологія Поради психолога Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter