Наша війна «розчакловує» Європу від російського страху

Сьогодні остаточно переконалася, що це неочевидно, тому напишу ще тут Поразка диктатури Орбана важлива й натхненна для цілого світу не тільки тим, що тепер кожен мешканець « країн темного поясу», дивлячись на Угорщину, міркує в дусі Енн Еплбаум : раз таке могло вдатися їм, мирним шляхом, усього лиш через демократичні вибори, — значить, може й нам! При всій моїй повазі до розумниці Еплбаум, я ще не зустрічала хай як завгодно розумного американця, який розумів би, що таке культурна традиція і який вона вплив має, в тому числі, на біжучу політичну культуру: в тому місці, де в європейця історична пам’ять, в американця — свище вітер знелюднених прерій. І тому вони, між іншим, щиро вірили, і «харошимрускім» свою віру передали, що, раз українці зробили в себе Майдан, то скоро і в Москві такий буде, а шотаке? а чого ні?.. Ні, не в цьому переломовий і справді історичний характер угорських виборів. Не в тому річ, не в тому річ, як співав Микола Мозговий. А от чим вони справді унікальні — що це перша за весь час після Другої світової, європейська країна, яка перемогла диктатуру під гаслом « Геть від Москви!» ( Ruszkik haza! ). Прямо, відверто, чесно, в мільйони голосів скандованим над нічним Будапештом , аж зорі в небі завмерли. Не було цього в Європі в 1989 року. Не наважувались тоді таке озвучувати, навіть якщо так і відчували. Боялися, що Москва передумає, загніваються пан Горбі і відберуть назад подаровану свободу… А не буває подарованої свободи. Ще Леся Українка попереджала: Хто визволиться сам, той буде вільний. Хто визволить когось — в неволю візьме . Україна тут, зрозуміло, зіграла свою роль каталізатора: ми не дуже ще свідомі того, до якої міри швидко й ефективно наша війна « розчакловує» Європу від російського страху. Угорщина першою наважилась випростатись ( дуже вже дістали!) — і, замість клястися в дружбі-жвачці-толерантності та запевняти, що «ми ж не проти Росії, ми тільки проти комунізму"(1989), «ми не проти Росії, ми тільки проти Путіна» ( 2022), згадати полеглих на вулицях Будапешта в бойні 1956 року  — і витягнути їхнє тодішнє гасло, як лицарський меч: «Ruszkik haza!». На черзі — Чехословаччина ( спершу Чехія, тоді Словаччина): час тепер і їм знайти в собі відвагу сказати вголос, що в 1968 році їх убивали не «комуністи», не «Брежнєв» — а таки « русове»… Ось тільки так і можливе, нарешті, — визволення Європи. ( Хто читав Нашу Європу , розуміє контекст). Текст опубліковано з дозволу авторки Теги:   Віктор Орбан Вибори в Угорщині 2026 Будапешт Оксана Забужко Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter