Нацбанк перевірить керівництво Сенс Банку — заява регулятора

5 травня 2026 року заступник Голови Правління Національного банку України (далі – Національний банк) Дмитро Олійник брав участь у засіданні тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України (далі –ТСК ВРУ), де надав відповіді на питання депутатів стосовно діяльності АТ Сенс Банк (далі – Банк). Також обговорювалися фігуранти «плівок Міндіча».  Як йдеться в повідомленні на сайті НБУ, оскільки регламент засідання не дає змоги в повному обсязі відреагувати на всі питання та коментарі, які стосувалися діяльності Національного банку, регулятор вважає за потрібне структурувати та зафіксувати позицію Правління Національного банку. Позицію НБУ наводимо повністю. Підстави націоналізації Банку були чітко озвучені під час оголошення цього рішення — загроза фінанасовій стабільності та інтересам вкладників чи інших кредиторів банку через накладення санкцій на акціонерів. Через застосування санкцій до власників істотної участі банку, вони були нездатні виконувати свої зобов’язання щодо підтримання постійного рівня капіталу, достатнього для дотримання нормативних значень, установлених Національним банком, та вжиття своєчасних заходів для запобігання настанню неплатоспроможності. Нагадаємо, що такі ризики мали негативний вплив на діяльність Банку. Зокрема, через погіршення платіжної дисципліни позичальників його регулятивний капітал за період із 01 березня 2022 року до 01 липня 2023 року зменшився на 50%, водночас в інших системно важливих банків він у цілому збільшився на 29%. Обставини, які наразі розглядаються ТСК ВРУ жодним чином не можуть бути пов’язані з націоналізацією Банку. Хибні судження та небезпечні домисли, які прозвучали від деяких учасників ТСК ВРУ, не лише ставлять під сумнів інституційну незалежність Національного банку, а й створюють загрози національним інтересам України, підважуючи законність кроків держави щодо націоналізації та створюючи ризики для розгляду справи в міжнародному арбітражі. Друге — роль Національного банку в процедурі призначення членів наглядової ради Банку Пошук і відбір незалежних директорів відбувається за конкурсною процедурою, визначеною Кабінетом Міністрів України, з чітким розподілом повноважень. Цим займаються Номінаційний комітет Кабінету Міністрів України та обрана за конкурсом рекрутингова компанія. До процесу пошуку та відбору кандидатів Національний банк не залучений. Вже після призначення кандидатів урядом Національний банк перевіряє їх на відповідність кваліфікаційним вимогам, у тому числі їх професійну придатність, ділову репутацію та незалежність. На цьому етапі залучаються Служба безпеки України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, інші органи та іноземні партнери ( за потреби). Для оцінки колективної придатності наглядової ради Банку Національний банк звертався до Міністерства фінансів України із запитом для отримання матриці компетенцій наглядової ради Банку та профілю кандидатів, де зазначена сфера відповідальності кожного окремого незалежного директора. На момент погодження всі кандидати відповідали встановленим критеріям; підстав для відмови не було, за винятком одного кандидата, документи щодо якого були повернуті у вересні 2025 року. Ключове — відповідність цим вимогам має бути постійною. Наразі з урахуванням виявленої інформації триває оцінка відповідності наглядової ради Банку цим вимогам, за результатами якої регулятор реагуватиме на обґрунтовані сумніви щодо такої невідповідності в порядку, передбаченому законодавством. Національний банк ініціює проведення моніторингу відповідності критеріям незалежності голови наглядової ради Банку Миколи Гладишенка. Крім того, зауважуємо, що високі стандарти корпоративного управління, яких має неухильно дотримуватися будь-який банк, у поєднанні з вимогами українського законодавства формують обґрунтоване очікування, що член наглядової ради в разі виникнення сумнівів щодо його відповідності встановленим критеріям здатен добровільно відсторонитися від виконання своїх повноважень або зробить це за ініціативою інших членів наглядової ради або власника на час проведення розслідування всіх обставин. З огляду на важливість банку для системи, а також потенційні ризики неправомірних дій попередніх власників та менеджменту, протягом всього періоду після націоналізації Національний банк здійснював посилений нагляд за Банком. Національний банк провів три інспекційні перевірки Банку з питань банківського законодавства, одна з яких стосувалась оцінки якості активів, дві інші - контролю виконання наданих ним рекомендацій. Також Національний банк здійснив численні поглиблені безвиїзні вивчення з питань корпоративного кредитування, ціноутворення в трансакційному бізнесі, внутрішнього контролю в сенситивних операційних процесах, здійснив перевірки з питань фінансового моніторингу. За їх результатами Національний банк застосовував до Банку заходи впливу, про що повідомляв публічно, а також звертався з результатами наглядових висновків до правління, наглядової ради Банку. Також у період 2023−2026 років Національний банк надіслав 13 звернень до правоохоронних органів та Державної податкової служби України, а також чотири листи Державній службі фінансового моніторингу України. Результатом посиленого нагляду з боку Національного банку стало, зокрема, виявлення ознак наявності в минулому прихованої паралельної структури управління Банком представниками колишніх підсанкційних власників. За результатами перевірки Банк замовив проведення незалежного аналізу виявлених таємних протоколів у юридичної компанії з подальшим проведенням forensic-перевірки із залученням авторитетної спеціалізованої компанії. За даними звітів, досліджено функціонування органів управління Банку за період із 2012 року до 2022 року. Цей період роботи характеризувався, зокрема, практикою подвійного протоколювання рішень колегіальних органів Банку шляхом оформлення прихованих протоколів; паралельним існуванням прихованих внутрішніх документів, складів комітетів наглядової ради, неофіційних органів управління, у яких були власні бюджети, та «тіньових керівників» Банку; прийняттям прихованих рішень щодо операцій з підозрілими особами для поліпшення показників діяльності банку. На основі отриманої інформації Національний банк здійснив такі кроки: Четверте — безпідставні звинувачення в бездіяльності Озвучені Головою Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим звинувачення на адресу Національного банку в «мовчазній згоді» та відсутності заходів впливу щодо Банку, завдяки яким начебто стало можливим створення « організованої злочинної групи, яка використовує посади в банку для обслуговування нелегальних платежів ігорного бізнесу» є маніпулятивними та безпідставними. Вони спрямовані на дискредитацію діяльності регулятора та суперечать наявним фактам. А саме: Отже, наглядові функції реалізуються Національним банком системно і прозоро, з відповідним реагуванням на виявлені ризики та ідентичними вимогами щодо всіх учасників системи. Національний банк регулярно публічно звітує про це через свої офіційні канали комунікацій. Зазначаємо, що представники Національного банку також регулярно беруть участь у засіданні ТСК ВРУ і упродовж більш ніж трьох років звітують про результати боротьби зі схемами в сегменті азартних ігор. Найкращим свідченням проактивності та ефективності дій Національного банку в напрямі детінізації азартних ігор є офіційна статистика збільшення податкових надходжень від грального бізнесу. Так, за 2021 рік обсяг податкових надходжень становив 200 млн грн, що відображало значну частку тіньового сегмента. За дев’ять місяців 2022 року — 200 млн грн, а за весь рік вже 750 млн грн. У 2023 році після активних наглядових дій Національного банку, включно з виявленням схем « міскодингу», застосуванням штрафних санкцій та відкликанням ліцензій у порушників, податкові надходження зросли до 10,4 млрд грн, тобто в понад 14 разів. У 2024 році ця тенденція закріпилася, а у 2025 — надходження досягли рекордних показників — 17,4 млрд грн. Окремо зауважуємо, що зазначені позитивні зміни та ефективність дій Національного банку в протидії тіньовим схемам, зокрема « міскодингу», раніше неодноразово публічно визнавалися паном Гетманцевим, який дякував регулятору за активну позицію та ініціювання міжвідомчої взаємодії. П’яте — встановлення тарифів на обслуговування клієнтів банком Національний банк заперечує будь-який вплив на формування тарифної політики банку. Важливо відзначити, що тарифна політика банку як щодо окремих послуг, так і щодо таких специфічних галузей, як гральний бізнес, є предметом виключних повноважень органів управління банку, зокрема Правління, у межах повноважень, делегованих йому наглядовою радою та акціонером Банку. Національний банк не має повноважень втручатися в операційну діяльність банків. Водночас рішення щодо обслуговування окремих клієнтських сегментів є питанням реалізації стратегії банку, яка затверджується наглядовою радою для реалізації завдання акціонера банку. Також питання ризик-апетиту під час обслуговування окремих сегментів, а також збалансованість вигоди для банку порівняно з ризиками, які приймає банк, має бути предметом оцінки правління та наглядової ради в межах їхнього мандата. Шосте — розподіл прибутку Банку У 2023−2024 роках прибуток Банку не розподілявся. Прибуток за 2023 рік дорівнював 2 704 млн грн, за 2024 рік — 1 761 млн грн. Прибутки залишаються в капіталі банку і покривають потребу в капіталі, виявлену після переходу банку у власність держави, а також за результатами проведеної оцінки стійкості. У 2025 році прибуток у розмірі 3 670 млн грн був розподілено в такий спосіб: Банк продовжує діяти відповідно до програми докапіталізації, згідно із якою він сплатить дивіденди державі вперше у 2028 році. Національний банк з повагою ставиться до існуючих механізмів парламентського контролю та публічного звітування про діяльність, розглядаючи їх як невід'ємну складову забезпечення інституційної незалежності, прозорої діяльності та формування довіри до рішень регулятора. У цьому контексті ми вважаємо за необхідне публічно висловити наше занепокоєння щодо змісту окремих заяв під час останнього засідання ТСК ВРУ, які супроводжувалися твердженнями, не підкріпленими належними доказами, а також оцінками, які виходять за межі предмета фахової дискусії. Національний банк наголошує, що якість публічних інституційних дискусій має ґрунтуватися виключно на фактах, правових підставах та дотриманні встановлених процедур. Від цього безпосередньо залежить довіра до державних рішень, особливо в умовах воєнного стану. Зі свого боку Національний банк шляхом публікації цієї офіційної позиції надав вичерпні та розгорнуті пояснення по суті всіх питань, які прозвучали під час засідання ТСК ВРУ. Раніше повідомлялося, що Голова наглядової ради державного банку Sense Bank Микола Гладищенко відкинув звинувачення у можливій причетності до постачання неякісного спорядження для Сил оборони України Теги:   НБУ Сенс банк Міндічгейт Держбанки Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter