Захмарно ефективні й дефіцитні. Україна хоче отримати системи THAAD, які збивають балістику майже в космосі: чому вони такі рідкісні

На тлі зміцнення контактів та безпекового партнерства з країнами Близького Сходу президент України Володимир Зеленський дав зрозуміти, що Україна хотіла б отримати сучасні антибалістичні протиракетні системи THAAD, яких досі не мала. 3 квітня Зеленський прямо назвав THAAD серед тих систем озброєння, які залишаються бажаним пріоритетом України. « Україна вже має досвід роботи з представниками Близького Сходу та [Перської] затоки в консультаціях, експертизах. При цьому ми хочемо розраховувати на ті антибалістичні системи, які є у цих країн, але яких немає у нас. Мова, зокрема, про системи THAAD та інші. Таких систем немає і в Європі. Дуже потрібно, щоб вони були в Україні», — наголосив Зеленський. А 10 квітня, спілкуючись з журналістами, він знову наголосив, що Україна хотіла б покращити « комплектацію нашої ППО», не уточнюючи видів озброєння. «Ми хочемо додати в перелік зброї ті засоби ППО, які ми бачимо зараз ефективними на Близькому Сході та в Затоці, але яких у нас не було», — підкреслив Зеленський. У війні проти Ірану саме системи THAAD допомагають США, Ізраїлю та країнам Близького Сходу відбивати атаки іранських балістичних ракет. NV нагадує, що це за система ППО, яку Україна давно й поки що марно прагне отримати. THAAD — це американський рухомий протиракетний комплекс наземного базування, який здатен перехоплювати балістичні ракети малої та середньої дальності надзвичайно високо, на заатмосферних висотах. Його назва — це абревіатура від англійського Terminal High Altitude Area Defense. Ці системи були розроблені після війни в Перській затоці 1991 року, коли Ірак випустив десятки своїх балістичних ракет по Саудівській Аравії та Ізраїлю. На озброєнні армії США вони з 2008 року. Кілька таких американських систем систем розгорнуті на Близькому Сході та в Ізраїлі, однак вони залишаються дуже дефіцитним озброєнням. На рік у світі виробляють трохи більше ніж 90 протиракет THAAD. Компанія Lockheed Martin, їхній виробник, планує довести цю цифру до 400 на рік у найближчі кілька років. Оперативна дальність роботи комплексів THAAD — 200 км (саме на такій відстані вони здатні перехоплювати ворожі цілі). Водночас це досить мобільний комплекс. Одна батарея THAAD складається з : Пускова установка містить до 8 ракет THAAD / Фото: US Army Протиракети THAAD здатні перехоплювати цілі на висоті до 150 км , що дозволяє діяти у верхніх шарах атмосфери й навіть у космічному просторі, пояснював раніше в коментарі NV Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи Інформаційний спротив. Це означає, що ворожі цілі — зокрема балістичні ракети, що сягають таких висот — можуть бути нейтралізовані ще задовго до того, як досягнуть своєї мети на землі. І якщо ЗРК Patriot уражає ворожу балістику значно нижче, вже при заході на ціль, то комплекси THAAD здатні перехоплювати ціль у момент, коли ракета лише починає свій спуск у верхніх шарах атмосфери. Фото: The War Zone / MDA Бойової частини у протиракет THAAD немає. Комплекс використовує принцип кінетичного перехоплення: ракети THAAD знищують ворожі цілі за рахунок прямої сили удару, тому вони не містять власної вибухової боєголовки, нагадує The War Zone . Кожна з протиракет має кілька невеликих власних двигунів, які допомагають їй точно маневрувати, займаючи найоптимальнішу позицію для того, аби врізатися у ворожу ракету та знищити її. Тож, враховуючи здатність збивати ракети дуже високо, система THAAD мінімізує ризики, пов’язані з вибухами та розлітанням уламків опісля збиття цілі - що особливо важливо для густонаселених міст. Для пошуку та наведення на ціль протиракети THAAD використовують інфрачервону головку самонаведення. Одна з таких головок, майже неушкоджена, під час поточної війни проти Ірану була виявлена в Сирії. Як пише The War Zone, для США це становить значний ризик витоку даних до супротивників щодо того, як влаштовані та як працюють протиракети THAAD. Потужний дефіцитний радар — незамінне серце THAAD. За виявлення цілей та наведення на них протиракет відповідає високотехнологічний радар AN/TPY-2 з цифровою антенною решіткою площею 9,2 кв. Ці раділокаційні станції ( РЛС) здатні виявляти цілі на відстані до 2000 км. «Ці AN/TPY-2 критично важливі для роботи THAAD, саме завдяки цій РЛС комплекс бачить балістичні ракети, відділяє їх від хибних цілей та наводить на них свої протиракети, і навряд чи якась інша РЛС буде в змозі замінити її», — пояснював портал Defense Express на тлі даних про ймовірне знищення кількох таких дефіцитних радарів на Близькому Сході під час поточної війни з Іраном. Загалом з 2000-х років було виготовлено лише близько 20 AN/TPY-2. Ліворуч - радар AN/TPY-2 / Фото: US Army THAAD — надзвичайно дорогі та рідкісні системи. За даними Defense Express, публічно відомо лише про 11 батарей THAAD в усьому світі, з яких сім належать США, дві — Об'єднаним Арабським Еміратам, ще одна — Саудівській Аравії. Водночас внаслідок нещодавніх іранських ударів навесні 2026 року повідомлялося про знищення кількох радарів AN/TPY-2 на Близькому Сході, за різними даними — від двох до чотирьох. Defense Express припускає, що дві з цих РЛС були американськими, ще дві - належали ОАЕ і могли бути єдиними в цій країні. «Якщо в ОАЕ дійсно втратили всі свої AN/TPY-2, то їх THAAD зараз залишаються небоєздатні», — констатував портал. Тож окрім самої дефіцитності THAAD, ці втрати можуть ще більше обмежити можливості надання таких систем Україні. Крім того, ці комплекси та протиракети до них є захмарно дорогими. Коваленко нагадував, що вартість THAAD — $2,3 млрд за одну батарею без урахування вартості радара AN/TPY-2 ( від $500 млн до $1 млрд). Вартість однієї ракети-перехоплювача може сягати $10 млн. Для України отримати комплекс THAAD було б дуже корисно, але вкрай складно. Як раніше неодноразово пояснював Олександр Коваленко та інші фахівці, саме ці системи могли б дати змогу Україні не лише ефективніше збивати вже « традиційну» російську балістику на зразок ракет Іскандер-М, але й були б спроможні впоратися навіть з Орєшніком — балістичною ракетою середньої дальності, якою РФ вже била двічі, по Дніпру та Львову. Офіційний Київ ще в перші роки повномасштабного вторгнення Росії включав THAAD у бажані списки озброєння, однак досі ця система залишалася недоступною для Сил оборони України. У 2024 році, після першого застосування Орєшніка та ще за часів адміністрації Байдена, Коваленко прогнозував « очікувану відмову» на подальші прохання України про THAAD. Тепер, коли Володимир Зеленський знову заговорив про бажання України отримати ці системи, фахівці залишаються дуже скептичними щодо реальності таких сподівань. Зокрема Defense Express прогнозує , що навіть в обмін на допомогу України з перехопленням іранських дронів на Близькому Сході Київ навряд чи може розраховувати на отримання THAAD. « З отриманням навіть одного THAAD є кілька серйозних проблем, що роблять наразі це фактично неможливим. Зокрема головною проблемою є бойові дії на Близькому сході, і доки вони не закінчаться, жодна з країн регіону не віддасть важливу частину свого захисту від іранських балістичних ракет», — підкреслює портал, називаючи серед інших причин вже згадані пошкождення кількох комплексів у війні проти Ірану і високу ціну та рідкісність THAAD. Навіть якщо Україні вдасться отримати хоча б одну таку систему, то є ризик роками чекати на виробництво нової РЛС до неї, а також витратити час на навчання екіпажів. Водночас такі системи ППО могли б стати « найвищим шаром протиракетної оборони України», де ЗРК Patriot, який зараз єдиний виконує цю функцію, став би другим шаром зі своїми ракетами PAC-3 MSE, нагадує Defense Express. Теги:   THAAD Балістичні ракети ППО Війна Росії проти України війна США в Ірані Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter