Завтра Трамп — у Китаї. Чому з’явилося інтерв'ю з Мендель

Політолог, голова Центру аналізу та стратегій (ЦАС) Інтерв’ю Мендель у Карлсона — це не просто «відвертість» колишньої прессекретарки. Це удар по репутації держави в момент, коли Вашингтон активно штовхає Україну до переговорного процесу без чітких гарантій безпеки  Мендель не просто критикує свого екс-роботодавця. Вона відтворює портрет Зеленського, який практично один в один збігається з кремлівським наративом, а саме « актор-наркоман», «гібридний диктатор», «егоїст», який блокує мир заради влади. Це не означає, що Зеленський — святий чи месія. Він ним не є. У нього чимало реальних помилок, включно із концентрацією влади, оточенням і кадровими провалами. Але його обрали українці у 2019 році. У багатьох аспектах ( особливо, в перші місяці повномасштабного вторгнення) він показав себе значно жорсткішим і ефективнішим, ніж від нього очікували. Хоча, зрозуміло, без ходу Путіна у лютому 2022 року Україна цілком імовірно жила б в «пост-Зеленську» епоху. Проблема інтерв'ю не в критиці Зеленського. Проблема — в обрамленні. Коли колишня прессекретарка президента публічно малює образ « прихованого зла», «грізлі», який грає «пухнастого ведмедика», вона не просто « розповідає правду». Вона дає потужний пропагандистський матеріал, який уже тиражується російськими каналами як «визнання зсередини». Окрім персональних атак на Зеленського, інтерв'ю Мендель активно відтворює ширші кремлівські пропагандистські рамки, які не стосуються безпосередньо президента. І це мене найбільше обурило. Це тези про « війну, яка вже не чорно-біла, а темна й ще темніша», про Україну, що «стоїть на межі вимирання», про безглузду війну на виснаження, яку країна за визначенням не може виграти, про « міф», створений Заходом, та про те, що єдиний шлях підтримки України — це «примусити її до миру». Низка наративів давно і активно використовуються російською пропагандою для делегітимізації українського спротиву та просування тези « Україна приречена, тому треба домовлятися на умовах Москви». Коли колишня посадовиця Офісу президента їх відтворює, це значно посилює їхню вагу на Заході. Ольга Айвазовська Інтерв'ю Мендель і скандал із ЖК Династія. Що дійсно турбує Окреме питання — до самої Мендель. У книзі Кожен із нас — Президент Зеленський постає динамічним, близьким до людей лідером, який змінює країну. У інтерв'ю 2026-го — емоційно нестабільним нарцисом і корупціонером. Коли вона була щирою? У книзі чи у Такера? Бо саме в цьому полягає та «зміна масок», яку вона так гнівно приписує Зеленському. Це принциповий момент. Окрім того, Мендель тотально дискредитувала саму професію прессекретаря. Працюючи в політиці в різних проєктах для себе відпрацював стійке правило: «Я знаю багато секретів, але поділитись ними не можу. Бо це не мої секрети». Незалежно від того, говорить вона правду чи брехню, сам факт статусу інсайдера в рамках таких викривальних інтерв'ю руйнує неписаний закон довіри. Вона руйнує довіру не лише до себе, а й до майбутніх людей на цій та суміжних позиціях. Дайан Френсіс Велика угода «Великої двійки». Про що хочуть домовитися Трамп і Сі Прикметно, що інтерв'ю вийшло саме зараз майже синхронно з новинами про підозру Єрмаку та на тлі американських зусиль продавити тимчасове перемир’я без гарантій безпеки. Як пише Kyiv Independent, Вашингтон намагається досягти тимчасової угоди про припинення вогню між Росією та Україною в обмін на зменшення санкцій проти Москви. І США вимагають саме від Києва, а не Москви нових послаблень. Я не займаюся конспірологією, але фігури на шахівниці часом використовуються в різних комбінаціях. Завтра Трамп — у Китаї, тема України буде на столі. У таких умовах подібні «відверті інтерв'ю» працюють як додатковий важіль тиску на Київ: «дивіться, навіть у вас усередині все валиться». Україна має право на чесну внутрішню критику. Але коли ця критика повністю вписується в кремлівські пропагандистські рамки і виходить у момент максимальної вразливості держави — це вже не просто « особиста думка». Це фактор інформаційної війни. Держава — це більше, ніж один президент і його нинішні чи колишні соратники. І саме Україну як державу, а не персоналії, ми маємо захищати передусім. Текст опубліковано з дозволу автора Теги:   Юлія Мендель зустріч Трампа і Сі Цзіньпіна гарантії безпеки закінчення війни в Україні Такер Карлсон Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter