Добровільно-примусово. Як саме Німеччина заохочуватиме українських біженців виїжджати додому та що буде з соціальними пільгами

Роман Гончаренко, редактор німецького мовника Deutsche Welle, — про те, чи готова влада Німеччини піти на радикальні міри у питанні повернення біженців в Україну .  Мільярдні витрати на соціальну допомогу змушують Німеччину задуматися про зменшення потоку біженців з України, і Берлін розробляє для цього законодавчі важелі. Про це NV розказав Роман Гончаренко, редактор німецького мовника Deutsche Welle. До березня 2027 року у Євросоюзі діє норма про тимчасовий захист українців , і до того часу Німеччина не має права на жодні кроки в цьому напрямку. Єдине, що вона може нині собі дозволити, — заохочення українців добровільно їхати додому. Уряд канцлера Фрідріха Мерца, на думку Гончаренка, має один реальний варіант — багаторічну програму, яка передбачатиме грошові та інші стимули для тих українців, хто погодиться повернутися на батьківщину. Такий самий підхід Берлін може застосувати й до військовозобов'язаних чоловіків, які втекли з України , але це можливе лише після закінчення війни. «Підстав для депортації [українських чоловіків із Німеччини] немає, — продовжує він, — адже ця радикальна міра потребує правових підстав і ретельної перевірки кожного окремого випадку. Влітку 2026 року чоловікам точно не скажуть виїжджати». Щоб стимулювати українців повертатися додому, в Берліні створили перший в Європі Центр єдності українців — Unity Hub, роботу якого фінансує переважно Німеччина. Україна ж здійснює операційне управління хабу через Агенцію національної єдності. Під час церемонії відкриття хабу Александер Добріндт, міністр внутрішніх справ Німеччини, наголосив на великій зацікавленості Києва в поверненні українців з Німеччини . Втім, міністр наголошує: українцям, які інтегрувалися й працюють у Німеччині, важливо надати « вікно можливостей». Наразі спеціалісти хабу консультують українців з питань послуг Пенсійного фонду України, оформлення ID-карток, закордонних паспортів, житлових програм, пільг і соціальної допомоги в Україні й Німеччині. В перший тиждень роботи сюди звернулося понад 300 українців. Інший важель впливу на біженців — грошовий. Бундестаг уже проголосував за скасування допомоги Bürgergeld, і з 1 липня виплати замінить модель Grundsicherung із численними штрафами. Наприклад, якщо біженець відмовиться від роботи, яку запропонувала держава, йому скоротять виплати на 30% терміном на три місяці. А три пропущені візити до центру зайнятості без поважних причин стануть основою для припинення грошової допомоги. Проаналізувавши такі економічні й соціальні тенденції, Гончаренко дійшов висновку: у майбутньому далеко не всі біженці з України залишаться у Німеччині, адже для цього буде потрібно мати постійний заробіток. «А охочих працювати тривалий час не за фахом, зокрема на фізичній роботі, набереться небагато», — підсумовує редактор. Теги:   Німеччина Українські біженці депортація тимчасовий захист Соцвиплати Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter