Бельгійка Аня з З7-ї бригади. Дівчина, яка народилася без ноги, отримала нову батьківщину в Україні та стала морпіхом

Анн Катрін Маньєтт служить  у лавах ВМС ЗСУ, займається логістикою та вчиться керувати дронами. Вона народилася у Польщі. У немовляти була відсутня нижня кінцівка, і після народження мати покинула її в лікарні. Та через два роки Анн отримала новий дім — її удочерила сім'я з Бельгії, де вона щасливо жила, аж поки не почалася повномасштабна війна в Україні. Що спонукало молоду жінку радикально змінити долю і приєднатися до української морської піхоти, з’ясував Сергій Панащук. Матеріал опубліковано в рамках інформаційного партнерства з Українським центром безпеки та співпраці . Сергій Панащук військовий журналіст « Я з дитинства мріяла стати військовою. Чому? Як дитина, я не уявляла всіх жахіть війни. Тоді ще ніхто не знав про шахеди», — каже Аня, так її всі називають. З Маньєтт ми зустрілися на її робочому місці у розташуванні 37-ї окремої бригади морської піхоти на Донеччині. Усміхнена та позитивна, Аня розуміє українську, але здебільшого спілкується англійською із французьким акцентом. До України її привело бажання допомагати людям та робити світ хоч трохи кращим. « Коли мені було сім років, я листувалася із хлопчиком з Гватемали та надсилала йому свої кишенькові гроші. Він був з дуже бідної родини. Пішки ходив десять кілометрів в школу кожного дня. В них не було що їсти та за що купувати одяг. Батьки з дитинства вчили мене ділитися та допомагати, адже не всім людям щастить однаково в житті», — розповідає вона. Подорослішавши, Аня спробувала втілити свою дитячу мрію і звернулася до бельгійської армії, але там їй відмовили через вроджену ваду. Тоді Аня сконцентрувала свої зусилля на гуманітарних місіях. У 2021 році, коли Бельгія потерпала від жахливої повені, яка забрала життя більше сорока людей, вона зібрала команду волонтерів, які допомагали ліквідувати наслідки стихійного лиха — прибирали всередині будинків, викидали багнюку. « Коли Росія напала на Україну, я поїхала ближче до польсько-українського кордону. Там допомагала жінкам і дітям, які тікали від війни, організовувала зустріч біженців і координувала гуманітарну допомогу», — згадує Аня. Згодом разом із волонтерами з Франції та Бельгії вона брала участь в організації великих гуманітарних конвоїв із десятками тонн допомоги. У 2023 році, працюючи як волонтерка на півдні України, жінка почала допомагати різним підрозділам ЗСУ — знаходила транспорт, обладнання та необхідні речі для військових. « Я бачила, як морпіхи з тяжкими пораненнями, на протезах, без кінцівок повертаються на фронт. І тоді сама вирішила спробувати доєднатися до війська», — говорить Аня. Після знайомства з командиром 505-го окремого батальйону морської піхоти їй запропонували підписати контракт, і у жовтні 2024 року Аня офіційно стала військовослужбовицею. « Я була настільки щаслива, мрія всього мого життя здійснилася», — каже вона. Її направили до підрозділу, який працював на Донеччині. Командування вирішило, що найефективніше вона зможе допомогти у логістиці. Її завданням стало забезпечення підрозділів необхідним обладнанням та ресурсами — від техніки до дрібних, але критично важливих речей, які військові не мають змоги отримувати самостійно під час бойових чергувань. Паралельно вона почала навчатися керуванню дронами, зокрема FPV та Mavic. Фото: Сергій Панащук Зараз Аня служить у 37-й окремій бригаді морської піхоти, працює в лабораторії безпілотників. Там вона допомагає організовувати навчання операторів дронів, бере участь у забезпеченні підрозділів технікою та підтримує роботу команд, що використовують безпілотники на фронті. Також іноді допомагає на стабілізаційних медичних пунктах. У серпні 2025 року Аня потрапила в серйозну автомобільну аварію неподалік від фронту. Дістала декілька переломів, але після лікування продовжила службу у своєму підрозділі та планує повернутися до повноцінної роботи з дронами. Аня — справжній воїн та своїм прикладом показує, що немає нічого неможливого. «Я знайшла своє місце і хочу прослужити в морській піхоті все життя!» — підсумовує військовослужбовиця. Аня чекає на нових побратимів та посестер. Долучитися до 37-ї ОБМП можна за допомогою 3-го Центру Рекрутингу ВМС ЗСУ . Фахівці центру підтримають вас з моменту першого звернення до потрапляння на посаду. Теги:   ВМС України Бельгія Морська піхота Війна Росії проти України Волонтер Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter