НВ (Новое Время)
А в ЄС йому не раді. Головним покупцем популярного українського продукту може стати Узбекистан
Узбекистан з березня увійшов до трійки ключових напрямків експорту українського цукру, а вже за підсумками квітня ця країна може стати для нього ринком №1. Про це в інтерв'ю Latifundist.com р
Узбекистан з березня увійшов до трійки ключових напрямків
експорту українського цукру, а вже за підсумками квітня ця країна може стати
для нього ринком №1.
Про це в інтерв'ю Latifundist.com розповіла голова правління асоціації Укрцукор Яна Кавушевська.
За її словами, така зміна географії експорту є нетиповою і пов’язана насамперед із порушенням традиційних логістичних ланцюгів у регіоні.
Так через кризу в Перській затоці постачання цукру з Близького Сходу, зокрема з ОАЕ, у країни Середньої Азії скоротилося, що відкрило « вікно можливостей» для українських експортерів.
« Сталось так, що за поточних умов складна і дорога логістика з України — через Чорне море, Грузію, Азербайджан, Каспій — виявилася конкурентною і цікавою», — зазначила Кавушевська.
Водночас вона підкреслила, що поки що йдеться радше про ситуативний попит, хоча ринок Узбекистану для України не новий і має потенціал для відновлення сталих поставок.
Серед обмежень — нестача перевалочних потужностей і вагонів, що стримує темпи експорту.
Паралельно Україна продовжує постачання на ринки Близького Сходу, зокрема до Сирії та Лівану.
Україна з початку поточного маркетингового року експортувала близько 426 тис. тонн цукру, що на 12% менше, ніж торік. За оцінками Кавушевської, до кінця маркетингового року ( 1 вересня) експорт може сягнути 500 тис. тонн.
Також вона зазначила, що сьогодні український цукор постачається до Євросоюзу в межах квоти невеликими, рівномірними партіями, що не створює різких цінових коливань на внутрішніх ринках ЄС. При цьому основна дискусія в ЄС зосереджена навколо механізму IPR.
« Це режим, який дозволяє безмитно імпортувати цукор до ЄС для подальшої переробки, наприклад у кондитерські вироби чи напої, з подальшим реекспортом за межі Євросоюзу», — розповіла Кавушевська. — «Формально такі обсяги не потрапляють на внутрішній ринок і не враховуються в його балансі, однак європейські виробники бурякового цукру та цукрових буряків вважають, що масштаб цього імпорту став надто значним і створює дисбаланси. У зв’язку з цим вони наполягають на тимчасовому обмеженні або перегляді режиму».
Як повідомлялось, у 2025 році порівняно з 2024 роком Україна зменшила експорт цукру на 38% до 463,7 тис. тонн.
Ключовим чинником зниження обсягів експорту стало запровадження обмежень на експорт українського цукру до країн Європейського Союзу. У результаті експорт до ЄС у 2025 році скоротився на 59% порівняно з попереднім роком і склав 123 тис. тонн.
У грудні 2025 року Європейська асоціація виробників цукру і Міжнародна конфедерація європейських виробників цукрових буряків закликали європейські інституції терміново відреагувати на критичну ситуацію на ринку цукру ЄС та запровадити нові обмеження на імпорт цукру-сирцю для потреб переробних галузей, зокрема з України та країн МЕРКОСУР.
Європейська комісія планувала різко скоротити імпорт українського цукру після того, як виробники ЄС поскаржилися, що великі поставки спричинили обвал цін на цукор. Фермери ЄС стверджували, що імпорт з України підірвав місцеві поставки, що призвело до зниження цін і ускладнило для них забезпечення збуту.
При цьому експорт українського цукру в ЄС уже ставав предметом суперечок із країнами Євросоюзу. Так, з 2 липня 2024 року було введено мита на український цукор , поставлений понад встановлені квоти.
Теги: Цукор
експорт агропродукції
Узбекистан
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter