Історії сміливих. Як колишній менеджер СТО дистанційно взяв у полон росіян і що йому допомогло зробити це — спецпроєкт NV

35-літній Олександр Яковлев разом із побратимами захопив позицію ворога виключно за допомогою дронів та наземних роботизованих комплексів, — без жодного пострілу та безпосередньої участі піхотинців. Олександр Яковлев з позивним Владика, молодший сержант, виконуючий обов’язків командира роти наземних камікадзе у складі підрозділу ударних НРК ( наземних роботизованих комплексів) NC13 3-го армійського корпусу, родом з Кривого Рогу, 35 років, у війську з 2022 року. Яковлев, який в мирному житті працював старшим менеджером на мережевому СТО, приєднався до війська із початком повномасштабного вторгнення росіян. У 2022-му служив піхотинцем у територіальної оборони, а наступного року перевівся в інженерно-саперний підрозділ 3-ої окремої штурмової бригади. За військовим фахом Владика, а саме такий позивний отримав криворожанин, — сапер, воював за Авдієвку, навіть заходив в оточене місто, аби мінувати передній край української оборони. Також бився під Бахмутом. Зрештою став командиром екіпажу НРК-камікадзе, а потім очолив роту таких роботів. Одну з найбільш дивовижних своїх операцій NC13 провів влітку 2025 року на Борівському напрямку на Харківщині. Військові мали захопити ворожу позицію, знищити укріплений бліндаж окупантів та забезпечити шляхи для логістики, евакуації й утримання оборони. Це завдання до цього двічі намагалися виконати суміжні піхотні підрозділи, але невдало. «Це була стандартна задача, але ми підходимо до будь-якої задачі дуже відповідально і ретельно все плануємо, — розповів Владика. — Тому що відповідальне і вдале планування — це вже 70% успішності виконання операції». Спершу NC13 провів дорозвідку, а військові з іншого підрозділу за допомогою FPV-дронів розчистили шлях, адже вороже укриття було укріплене колодами. Основну операцію мали виконати чотири НРК-камікадзе Тарган з 30 кг вибухівки кожен. «Яка була ідея? Знищити укриття, щоб наша піхота, яка б туди зайшла, не понесла жодної втрати. Це був пріоритет, у цьому і була родзинка використання НРК — щоб вони перейняли велику частину роботи з піхоти на себе», — пояснив Яковлев. Перший НРК підірвав вхід в укриття, — вибух був еквівалентний підриву трьох протитанкових мін. «Якщо одна протитанкова міна зупиняє танк, то три міни можуть знищити доволі серйозні фортифікації, — додав Яковлев. — Якщо там буде знаходитись жива сила, то, скоріше за все, вони будуть або поранені, або « вийдуть з ладу». Підрив загнав вцілілих росіян всередину укриття, і до позиції вирушив другий український НРК. «Пройшов деякий час і ми побачили в камеру НРК рух у районі цілі - [ росіяни ] викинули шматок картону, на якому було, здається, написано: „Мы хотим сдаться“, — пригадав Яковлев. — Ми прийняли рішення взяти їх в полон, щоб обміняти на наших хлопців». Українці безконтактно, за допомогою виключно дронів, провели двох росіян у свій тил. Після чого піхота без жодного пострілу та втрат зайняла ворожі позиції, які і нині утримують військові «Трійки». Команда Владики виконала не один десяток подібних повністю роботизованих операцій. «Ми хочемо не тільки бути ефективною опорою для наших піхотинців, ми хочемо зберігати їхнє життя. Перетягувати ту роботу, яку б вони робили на лінії зіткнення, на НРК, — пояснив колишній менеджер. — Адже втратити наземний роботизований комплекс не так боляче, як втратити побратима». Микола Зінкевич з позивним Макар, командир NC13, описав Яковлева як ініціативного та системного командира. «Саме під його керівництвом була фактично сформована та розвинена вся сфера застосування наземних камікадзе в підрозділі - від концепцій використання до роботи з вибуховими засобами та виконання бойових задач», — пояснив він. Теги:   НРК 3-й армійський корпус Війна Росії проти України Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter