40 років на воді. В Атлантичному океані завершив свій шлях один із найбільших айсбергів світу

Наприкінці березня 2026 року вчені з Австралії та США зафіксували в Південній Атлантиці розпад айсберга A-23A . Він відколовся від шельфу в Антарктиді ще у 1986 році. Про це офіційний сайт NASA повідомив уже цього місяця. Супутники відстежили фінальні етапи існування льодової брили на північ від Південної Джорджії та Південних Сандвічевих островів. Дослідники Ян Лізер з Австралійського бюро метеорології та Крістофер Шуман з Університету Меріленда підрахували, що з 2020 року площа об'єкта скоротилася з 6000 до 170 квадратних кілометрів. Масштабному таненню сприяли глибокі басейни з водою на поверхні, що зрештою призвело до його повного колапсу 31 березня. Фото: MSN Останні спостереження за айсбергом були частково ускладнені погодними умовами. «Останніми тижнями я помітив, як матінка-природа, здавалося, тримала завісу ( з хмар) над вмираючим айсбергом, ніби намагаючись дати йому трохи приватності на цьому етапі», — сказав Ян Лізер. Довге життя A-23A збіглося з періодом значного розвитку космічних технологій спостереження за Землею. Від моменту відколу і до остаточного зникнення за айсбергом стежили супутники серії Landsat, Terra, Aqua, а згодом і новітній апарат PACE. Ці інструменти дозволили не лише фіксувати зміни форми льодовика, але й аналізувати його вплив на морські екосистеми під час переміщення в зони активного судноплавства. Попри великий масив зібраних даних, рух гігантських айсбергів залишає багато питань для науки, зокрема щодо причин їхнього застрягання в океанічних вирах. «Ми, безумовно, чимало знаємо про загальні закономірності дрейфу айсбергів та загальне середовище. Але коли справа доходить до окремих частин — великих і малих — та їхніх траєкторій, ще є чимало того, що потрібно вивчити», — підсумував Лізер. Теги:   Айсберг А-23А NASA Атлантичний океан Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter